§10. ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ.Органели - це постійні структури клітини, які виконують відповідні функції. Органелами та структурами, спільними для тваринної та рослинної клітин є:- ядро з ДНК (керують роботою клітини та зберігають спадкову інформацію);- мітохондрія (у процесі дихання забезпечують клітину енергією);- рибосоми (забезпечують синтез білків);-клітинна мембрана (контролюють поглинання та виділення клітиною речовин, відмежовують цитоплазму від зовнішнього середовища).Рослинна клітина, на відміну від тваринної, має хлоропласти, вакуолі з клітинним соком, клітинну оболонку. Тваринна клітина, на відміну від рослинної, має лізосоми. У клітинах рослин є органели, які об'єднують під назвою пластиди: це хлоропласти, лейкопласти і хромопласти.Лізосоми — це органели, в яких у тваринній клітині відбувається внутрішньоклітинне травлення. Вони мають вигляд дрібних пухирців, які містять клітинний «травний сік» і відмежовані від цитоплазми мембраною, в оптичний мікроскоп зазвичай непомітні. У лізосомах складні органічні речовини, які поглинула тваринна клітина, розкладаються на прості органічні сполуки, а також частини органел, що вийшли а ладу і потребують заміни, розкладаються на прості органічні речовини, які клітина використовує повторно. Цей процес відбувається в клітині і тому називається внутрішньоклітинним травленням. Органели, що забезпечують транспорт речовин у клітині - ендоплазматична сітка(розгалужена сукупність з'єднаних між собою тонких каналів руху різних органічних речовин, у першу чергу, — білків, помітна під електронним мікроскопом) тадиктіосоми (органели, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці, які відправляються до інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні, помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з до електронного мікроскопа). У тваринній клітині диктіосоми утворюють досить складну структуру — комплекс Гольджі (сукупності сплощених порожнин). Рибосоми — дрібні кулясті органели на канальцях ендоплазматичної сітки, у яких відбувається синтез білків, помітні лише під електронним мікроскопом, розміщуються на . Синтез — це процес з'єднання простих розрізнених частин у складне ціле. Наприклад, синтез білків — це процес, при якому прості речовини (амінокислоти), з'єднуючись одна з одною у певній послідовності, утворюють складну сполуку — білок.О104 Ядро — це органела , яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою і містить молекули ДНК (керує роботою клітини і є носієм спадкової інформації), ядро можна роздивитись в оптичний мікроскоп.Виберіть одну правильну відповідь.1. Своєрідними енергетичними станціями клітини є: а) лейкопласти; б) хромопласти; в) вакуолі; г) мітохондрії. 2. Укажіть тип пластид, які здатні до фотосинтезу: а) лейкопласти; б) хлоропласти; в) хромопласти. 3. Основна функція лейкопластів: а) здійснення фотосинтезу; б) запасання поживних речовин; в) збереження форми клітини; г) транспорт речовин у клітину.Дайте відповідь на запитання1. Яка функція мітохондрій?Мітохондрії – це органели, які забезпечують клітину енергією, що витрачається на ріст клітини, утворення складних речовин з більш простих, транспорт речовин по клітині.Мітохондрій у клітині може бути від 1 до 100 000 і більше, помітні лише під електронним мікроскопом. У мітохондріях глюкоза при взаємодії з киснем розкладається на вуглекислий газ і воду, при цьому виділяється хімічна енергія, цей процес називається диханням. 2. Чому хлоропласти мають зелений колір?Хлоропласти — великі органели рослинних клітин, помітні під оптичний мікроскоп, у яких відбуваються процеси фотосинтезу : з води та вуглекислого газу утворюються молекули вуглеводів та кисень, беруть участь у перетворенні енергії в клітинах. В клітинах грибів та багатоклітинних тварин їх немає. У них міститься органічна речовина зеленого кольору – хлорофіл. 3. Які функції лейкопластів і хромопластів?Безбарвні пластиди - лейкопласти – запасають вуглеводи, білки, олії.Хромопласти забарвлені в різні кольори, крім зеленого: жовтий, червоний, фіолетовий тощо, ці пластиди надають різного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, осінньому листю тощо. 4. Які види вакуоль ви знаєте? Які їхні функції?Вакуоля — одна з найбільших органел рослинної клітини, добре помітна в оптичний мікроскопа, відмежована від рідини цитоплазми мембраною, наповнена клітинним соком - водним розчином органічних і неорганічних речовин. У клітинах тварин немає вакуоль з клітинним соком, однак у деяких одноклітинних твариноподібних організмів та одноклітинних водоростей є скоротливі та травні вакуолі .
Почвенные бактерии. многие бактерии, живущие в почве, в процессе своей жизнедеятельности превращают отмершие части растений, мертвые растительные и животные организмы в перегной. это почвенные бактерии гниения. превращая органические остатки в перегной, они выполняют в природе санитарную и почвообразовательную роль. другая группа почвенных бактерий разлагает перегной. это бактерии брожения. в процессе жизнедеятельности бактерий брожения перегной превращается в минеральные соли, некоторые почвенные бактерии способны усваивать азот из воздуха, находящегося между частицами почвы. усваивают из воздуха и накапливают азот клубеньковые бактерии, живущие в симбиозе с корнями бобовых растений (горох, люпин, соя) . отмирая, растения обогащают почву веществами, содержащими азот. хозяйственное значение бактерий гниения и брожения. многие бактерии гниения вызывают порчу продуктов питания. поэтому скоропортящиеся продукты хранят в холодильниках (при низкой температуре жизнедеятельность бактерий понижается), консервируют (с использованием поваренной соли, сахара, уксуса), сушат, коптят. с бактериями брожения связано скисание молока, фруктовых и ягодных соков. при этом молоко превращается в простоквашу, а соки — в жидкость с большим содержанием уксуса. молоко для сохранения кипятят, стерилизуют (уничтожают бактерий), хранят в холодильнике, а соки для длительного хранения, как правило, консервируют в герметически закупоренных банках или специальных упаковках. молочнокислые бактерии при брожении превращают сахар в молочную кислоту, которая угнетает жизнедеятельность гнилостных бактерий. поэтому они полезны при квашении капусты, солении огурцов, получении из молока различных молочнокислых продуктов (сметаны, творога, масла и др.); образовании силоса из кукурузы и других сочных растений. некоторые бактерии брожения живут в кишечнике человека и зверей и способствуют перевариванию пищи. к таким бактериям относится, например, кишечная палочка. бактерии — источник получения ценных лекарств.
Амёба обыкновенная (протей) – вид простейших животных из рода амёбы подкласса корненожки класса саркодовые типа саркомастигофоры. это типичный представитель рода амёб, представляющий собой сравнительно крупный амёбоидный организм, отличительной особенностью которого является формирование множества ложноножек (10 и более у одной особи). форма амёбы обыкновенной при движении за счет псевдоподий весьма изменчива. так, ложноножки постоянно меняют вид, ветвятся, исчезают и снова образуются. если амёба выпускает псевдоподии в определенном направлении, она может передвигаться со скоростью до 1,2 см в час. в состоянии покоя форма амёбы протея шаровидная либо эллипсовидная. в свободном плавании у поверхности водоёмов амёба приобретает звёздчатую форму. таким образом, существуют флотирующие и локомоторные формы.средой обитания данного вида амёб являются пресные водоемы со стоячей водой, в частности, в болота, загнивающие пруды, а также аквариумы. амёба протей встречается по всему земному шару.размеры этих организмов колеблются от 0,2 до 0,5 мм. строение амёбы протея имеет характерные особенности. внешней оболочкой тела амёбы обыкновенной является плазмалемма. под ней находится цитоплазма с органеллами. цитоплазма делится на две части – наружную (эктоплазму) и внутреннюю (эндоплазму). основная функция прозрачной, относительно однородной эктоплазмы – это образование псевдоподий для улавливания пищи и передвижения. в плотной зернистой эндоплазме заключены все органеллы, там же происходит переваривание пищи.питание обыкновенной амёбы осуществляется путем фагоцитоза мельчайших простейших, в том числе инфузорий, бактерий, одноклеточных водорослей. пища захватывается псевдоподиями – выростами цитоплазмы клетки амёбы. при соприкосновении плазмалеммы и пищевой частицы образуется вдавление, которое превращается в пузырек. туда интенсивно начинают выделяться пищеварительные ферменты. так происходит процесс формирования пищеварительной вакуоли, которая далее переходит в эндоплазму. воду амёба получает путем пиноцитоза. при этом на поверхности клетки формируется впячивание наподобие трубочки, по которой в организм амёбы поступает жидкость, затем образуется вакуоль. при всасывании воды данная вакуоль исчезает. выделение непереваренных пищевых остатков происходит в любом участке поверхности тела при слиянии вакуоли, перемещенной из эндоплазмы, с плазмалеммой.в эндоплазме амёбы обыкновенной размещаются, кроме пищеварительных вакуолей, сократительные вакуоли, одно относительно крупное дискоидальное ядро и включения (жировые капли, полисахариды, кристаллы). органоиды и гранулы в эндоплазме находятся в постоянном движении, подхватываемые и переносимые токами цитоплазмы. в новообразованной ложноножке цитоплазма смещается к ее краю, а в укорачивающейся, наоборот, - вглубь клетки.амёба протей реагирует на раздражение – на пищевые частицы, свет, отрицательно – на вещества (хлорид натрия). размножение амёбы обыкновенной бесполое делением клетки пополам. перед началом процесса деления амёба прекращает двигаться. вначале происходит деление ядра, затем цитоплазмы. половой процесс отсутствует.
