Значення ґрунту в житті людини та в природі Грунт є незамінним елементом земної поверхні. Завдяки ньому забезпечується існування тварин і рослинних організмів, мікроорганізмів. Цікаво, що не тільки грунт забезпечує життєдіяльність живих істот, а й сам він є результатом їх життєдіяльності. Грунт – це одна з планетарних оболонок, яка називається ще педосфера. У ній є специфічна суміш води, ґрунтових елементів, органічних компонентів і повітря, що забезпечує процеси розкладання, переробки і трансформації хімічних сполук. А це обумовлює таке важливе значення грунту для життя людини та природи. Значення ґрунту в природі Так як в ньому сконцентрувалися енергетичні запаси, то значення грунту для рослин в тому, що він забезпечує процеси їх життєдіяльності і здійснення ними фотосинтезу. Результатом цього є утворення корисних копалин. Грунт сприяє взаємодії між великим і малим круговоротами речовин, геологічним та біологічним.
Яке значення ґрунту в житті людини? Своїм існуванням він забезпечує життєдіяльність людини і всім іншим живим організмам. Життя людини нерозривно пов’язане з грунтом, варто тільки згадати, що першими технологіями людської цивілізації були тваринництво і землеробство – найбільш ефективн використання ресурсів землі. Грунт створює сприятливі умови для життя рослин, які поступово перетворюються в органічні залишки. Завдяки ньому людство може користуватися нафтою, вугіллям, торфом, газом. Тобто грунт створює величезні резервуари енергії. До його складу входять необхідні мінеральні елементи для функціонування організму людини. В ході кругообігу геологічних і органічних компонентів, вони вивільняються в атмосферу і гідросферу, стаючи джерелом органічного синтезу. Господарське значення грунтів в тому, що вони є засобом для виробництва тваринницької та сільськогосподарської продукції. Від нього залежить наше майбутнє. Також грунти необхідні для створення доріг і жител. Крім того, грунт знешкоджує небезпечні радіоактивні речовини, хімічні сполуки, вірусні та бактеріальні збудники, які шкідливі для людства і тварин.
Антропогендік фактор (грек. anthropos – адам, genos – тегі, пайда болуы, лат. faktor – іс-әрекет) – адамның барлық тірі организмдердің мекен ортасы ретіндегі табиғатты өзгертуіне әкеп соғатын немесе олардың тіршілігіне тікелей әсер ететін сан алуан әрекеттері. Антропогендік факторға қоршаған ортаға адамның тигізген іс-әрекетінің нәтижесінде атмосфера, өзен-көл және мұхит құрамының өзгеруі, сондай-ақ технология қалдықтар мен радиоактивтік заттардың әсерінен топырақтың ластануы, сөйтіп, жалпы экожүйенің құрамы мен құрылысының бұзылуы жатады. Қазіргі кезде адамның іс-әрекетінің кең көлемде бүкіл биосфераға ерекше әсер етуі жер шарының барлық аймақтарында айқын байқалуда. Бүкіләлемдік бақылау институтының (АҚШ, Вашингтон қ.) мәліметтері бойынша табиғи орта жылдан-жылға нашарлап барады. Интернет жариялаған негізгі мәліметтерде жыл сайын 16,8 млн. га тропиктік ылғалды орман жойылатыны, жерді дұрыс пайдаланбау салдарынан жыл сайын 6 млн. га шөл пайда болатыны, қышқыл жаңбырдан 50 млн. га орманның зақымдалғаны, жыл сайын біздің планетамызда жыртылатын жердің 26 млрд. т құнарлы қабаты жойылатыны, өсімдіктердің 25 – 30 мың түрі жойылып кету қаупінде тұрғаны атап көрсетілген. Кейінгі кезде атмосфераға жыл сайын 400 млн. т күкірт диоксиді, азот және көміртек оксид|оксидтері, қатты бөлшектер шығарылатыны анықталды. Қазақстанда Арал өңірінің, Семей жерінің, Балқаш маңының, Каспий алқабының экол. апатты аймақтарға айналуына Антропогендік факторлар негіз болып отыр.[1]
