Среди двудольных подземный орган такого типа есть у подорожника. Мочковатая корневая система развивается на видоизменениях побега. Примером этого могут служить усы клубники или корневища папоротника.
Мочковатая корневая система проникать в глубь почвы на расстояние до двух метров. Там она достаточно сильно разрастается в ширину.
С начала развития главный корень этой системы начинает расти. Однако вскоре он отмирает и заменяется на придаточные стеблеродные виды.
Длина мочковатой корневой системы варьируется. У преобладающего большинства злаковых растений она достигает трех метров, а у кукурузы - до десяти. У одних из самых ценных представителей однодольных - пшеницы и ржи - основная масса придаточных корней развивается на глубине до нескольких десятков сантиметров. Поэтому такие растения очень чувствительны к недостатку влаги.
Но у мочковатой корневой системы есть и масса преимуществ. Находясь на небольшой глубине, она охватывает гораздо большую площадь питания. Например, суммарная длина всех корней пшеницы составляет около 20 км.
Объяснение:
1. Поширені по всій земній кулі від прибережної зони і до майже максимальних глибин океану; деякі види також населяють прісноводні водойми.
2. Дослідження показали, що губки споріднені з комірцевими джгутиконосцями, організм її поєднує клітини, похожі на клітини одноклітинних твариноподібних організмів.
3. Губки-біофільтратори. Пропускаючи воду через своє тіло, губки є чудовими біофільтраторами води. Особливо важлива їх роль у процесах природного самоочищення водойм від гниючих решток і бактерій.
4. Практичне значення губок невелике. Воно зводиться до виготовлення прикрас, застосування деяких видів у медицині, та виготовлення мочалок з їхніх скелетів. Деяких губок використовують в акваріумах як фільтраторів води.
