Гриф. Гриф — общее название нескольких птиц, относящихся к подсемейству грифовых семейства ястребиных, а также семейству американских грифов. Гриф (нем. Griff — рукоятка) — деталь смычковых или щипковых струнных музыкальных инструментов, представляющая собой длинную деревянную пластину, как бы рукоятку инструмента, к которой исполнитель прижимает струны пальцами, чтобы изменить длину их колеблющейся части, тем самым регулируя высоту звука. На грифе некоторых инструментов (например, гитары, мандолины, балалайки) имеются специальные поперечные перегородки, так называемые лады, уточняющие место прижатия струны к грифу.
Міжклітинна речовина складається з основної аморфної речовини, імпрегнованої неорганічними солями, в якій розташовуються колагенові волокна, що утворюють невеликі пучки. Вони містять в основному білок — колаген I і V типів.
У кістках розрізняють щільну і губчасту кісткові речовини.
Щільна відрізняється однорідністю, твердістю і складає зовнішній шар кістки; вона особливо розвинута в середній частині трубчастих кісток і тоншає в напрямку до кінців; у широких кістках вона утворює 2 пластинки, розділені шаром губчастої речовини; у коротких вона у вигляді тонкої плівки одягає кістку зовні. Губчаста речовина складається з пластинок, що перетинаються в різних напрямках, утворюючи систему порожнин та отворів, які в середині довгих кісток зливаються у велику порожнину. За мікроструктурою кісткова речовина є особливим видом сполучної тканини - кістковою тканиною - характерними ознаки якої є: тверда, просочена мінеральними солями, волокниста міжклітинна речовина і зірчасті клітини з багатьма відростками. Основу кістки складають клейодавальні волокна з речовиною, що їх з'єднує. Ці волокна просочені мінеральними солями і складаються з пластинок, які, в свою чергу, складаються із шарів поздовжніх і поперечних волокон; крім того, у кістковій речовині знаходяться пружні волокна (волокна Шарпе). Частина цих пластинок в щільній кістковій речовині розташована концентричними шарами навколо минаючих у кістковій речовині довгих каналів, що розгалужуються, (Гаверсові канали), частина лежить між цими системами, частина охоплює цілі групи їх або тягнеться уздовж поверхні кістки. Паралельно поверхні цих пластинок розташовані шари маленьких зіркоподібних порожнин, що продовжуються в численні тонкі канальці — це так звані «кісткові тільця», у яких знаходяться кісткові клітини, що дають відростки в канальці. Канальці кісткових тілець з'єднуються між собою та з порожниною Гаверсових канальців внутрішніми порожнинами й окістям. В такий б уся кісткова тканина виявляється пронизаною безперервною системою наповнених клітинами і їхніми відростками порожнин і канальців, по яких і проникають необхідні для життя кістки поживні речовини. По Гаверсових канальцях проходять тонкі кровоносні судини (зазвичай артерія і вена); стінка Гаверсового каналу і зовнішня поверхня кровоносних судин покриті тонким шаром ендотелію, а проміжки між ними служать лімфатичними шляхами кістки. Губчаста кісткова речовина не має Гаверсових канальців. Кісткова тканина риб представляє деякі відмінності: Гаверсових канальців тут немає, а канальці кісткових тілець сильно розвинуті.
Особливою видозміною кісткової тканини є зубна речовина або дентин.
