ответ:1) б - хлоропласты; 2)в - эпителиальной тканью; 3) г - кожи;
Объяснение:1) Хлоропласты - зелёные пластиды, которые встречаются в клетках фотосинтезирующих эукариот. С их происходит фотосинтез. Хлоропласты содержат хлорофилл. У зелёных растений являются двумембранными органеллами. 2)Эпителиальная ткань — слой клеток, выстилающий поверхность тела (такой эпителий называется эпидермис), полость тела, слизистые оболочки внутренних органов, пищевого тракта, дыхательной системы, мочеполовые пути. 3) Амёба (лат. Amoeba, от др.-греч. ἀμοιβή - превращение) - род микроскопических одноклеточных из семейства Amoebidae. У амёб неправильная, всё время меняющаяся форма из-за временных цитоплазматических выростов, называемых ложноножками или псевдоподиями, которые служат для передвижения и захвата пищи.
Гриби́ (лат. Fungi) — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за до спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні. Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів[2], проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн видів[3][4].
Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини. Плодові тіла (спорокарпи) деяких грибів вживають у їжу: білий гриб, печериця, лисички, сироїжка, грифола, трюфель тощо.
Щодо систематики грибів, то досі точаться запеклі суперечки в колі фахівців, які пропонують різні підходи — від морфологічного до генетичного. Відповідно системи грибів у різних мікологічних шкіл виходять суттєво відмінними. Остаточної — такої, яка б задовольняла всі сторони дискусії, на сьогодні не існує. Науковці досягли єдності лише в одному питанні — це на розподілі грибів на власне гриби та грибоподібні організми. За прийнятою в Україні системою гриби поділяють на 10 відділів: Акразіомікотові слизовики (Acrasiomycota), Міксомікотові слизовики (Myxomycota), Оомікотові гриби (Oomycota), Лабіринтуломікотові гриби (Labyrinthulomycota), Гіфохітриомікотові гриби (Hyphochytriomycota), Плазмодіофоромікотові слизовики (Plasmodiophoromycota), Хітридіомікотові гриби (Chytridiomycota), Зигомікотові гриби (Zygomycota), Аскомікотові гриби (Ascomycota), Базидієві гриби (Basidiomycota) та несистематизовану групу Анаморфних грибів (Deuteromycetes) і групу Ліхенізовані гриби, або Лишайники (Lichenes)[5]
У побуті грибом часто називають спорокарп (плодове тіло) вищих грибів, що має ніжку і спороносну шапку з радіальними пластинами чи трубками. Також у побуті вживають назву грибок для позначення мікроскопічних пліснявих грибів. Обидві ці назви некоректні з наукового погляду й не відповідають науковому визначенню цієї групи біоти.
Объяснение:
Начинайте с простых, привычных для попугая звуков (свист, воркотание...) . Лучше, если вначале Вы будете его передразнивать. Затем переходите к простым односложным словам, таким как: сэр, рис, сор, час, шар, чур. Хорошо, если его имя будет для него легкопроизносимым. Произносите слова по многу раз (40 и больше) , чтобы птица слышала их постоянно. Не сбивайтесь на монотонное и безучастное повторение слов. Кстати, об интонации. Необходимо менять интонацию голоса в зависимости от того, какие слова произносятся, и выговаривать их разборчиво. Главное - разговаривать ласково, спокойно, без угроз и злобы в голосе.
Некоторые слова похожи на сигналы птиц. Если попугай реагирует на определенное слово, беспокоится или притихает, лучше не произносить его.
Когда попугай научится говорить простые слова - можно переходить к выражениям ("Кеша хороший", "Красивая птичка"...). Для удобства и чтобы на обучение тратить меньше времени, можно брать попугая с собой на кухню, в комнату. Занимаясь своими делами, разговаривайте с ним. Когда попугай будет говорить достаточно слов, уже не важно, какие слова произносите Вы. Он сам выберет из Вашей речи понравившиеся слова и фразы. В связи с этим не следует произносить при птице тех слов и выражений, которые Вы не хотели бы услышать от попугая в самый неподходящий момент.
Лучше, если обучение проводит женщина или ребенок, попугаю часто легче воспроизвести высокий тембр голоса. Но если обучение начинает один человек, он и должен его продолжать. К перемене голоса, его тембра, манеры произносить слова попугаи привыкают плохо и порой вообще перестают реагировать на обучение