Хвощ полевой — не редкое в наших краях растение. он выступает в двух лицах: весной на свет появляется коричневато-охристый спороносный побег, который отмирает после того, как из него высыпятся споры, а летом вырастает новый зелёный побег с простыми веточками. весенний побег лишён хлорофилла, а летний зелёный с хлорофиллом и фотосинтезирует. стебель всех хвощей состоит из члеников, отделённых друг от друга мутовками — местами прикрепления кольцеобразно расположенных тёмных чешуек. и весенние, и летние побеги хвоща полны сахара и белка. их любят звери: от полёвки и зайца до коровы и медведя. но в хвоще содержится ядовитое вещество. весной, в начале лета и осенью — его немного, а в разгар лета хвощ более ядовит. у лошадей, например, такой хвощ может вызвать сильное отравление — «пьяную болезнь» . в стеблях хвощей много кремнезёма, поэтому они жёсткие. ими можно пользоваться как наждачной бумагой, а даже полы выскабливают хвощом.
Первые живые организмы, появившиеся на земле, были анаэробными гетеротрофами. это были прокариотные одноклеточные организмы, похожие на современные бактерии. обмен веществ у них шел по типу брожения; при этом выделялась энергия, которая запасалась в молекулах атф. эволюция первичных гетеротрофов (она длилась 1000–1500 млн лет) шла в направлении освобождения зависимости от органических соединений абиогенного происхождения. в этой связи чрезвычайно важным событием оказалось возникновение бактериального фотосинтеза, который к накоплению органических веществ уже биогенного происхождения. однако бактериальный фотосинтез был бескислородным (аноксигенным) . и лишь значительно позднее цианобактерии (синезеленые) начали выделять при фотосинтезе кислород, который они получали в процессе фотолиза воды. накопление в атмосфере земли кислорода к появлению кислородно-озонового экрана, который защитил первичные живые организмы от губительного действия ультрафиолета и создал условия для существования аэробов.
■ Відіграють провідну роль в колообігу багатьох елементів (колообіг Фосфору, Карбону) і речовин (наприклад, колообіг води, кисню).
■ Істотно впливають на клімат, формують температурний режим планети.
■ Виділяють кисень, який використовується для дихання і захищає біосферу від ультрафіолетового проміння, що згубно впливає на живі об'єкти.
■ Запобігають нагромадженню в атмосфері вуглекислого газу.
■ Створюють умови існування для тварин і людини, мають велике значення як первинна трофічна ланка в ланцюгах живлення.
■ Рослини минулих геологічних часів е джерелом корисних копалин наприклад, кам'яного, бурого вугілля, торфу).
Для людини
■ Харчові культури – це рослини, які дають людині продукти харчування. їх поділяють на зернові (пшениця, рис, гречка тощо), зернобобові (горох, соя, квасоля), овочеві (капуста, буряк), баштанні (кавуни, гарбузи, дині), плодові (ягідні, кісточкові) тощо.
■ Кормові культури дають корми для домашніх тварин. Найчисленніша група кормових культур – це багаторічні трави: бобові (конюшина, люцерна та ін.) та злакові (тимофіївка, житняк та ін.). Для отримання соковитих і сухих кормів вирощують кормові коренеплоди (наприклад, кормовий буряк, кормові кабачки), силосні культури (кукурудза), зернофуражні (овес, ячмінь).
■ Технічні культури вирощують заради одержання сировини для виробництва продовольчих і промислових товарів. Найбільше значення мають олійні (наприклад, соняшник, олива, соя, арахіс, рапс), цукрові (цукрові буряки, цукрова тростина), волокнисті (бавовна, льон, коноплі). Важливу роль відіграють культури, з яких виготовляють тонізуючі речовини (чай, кава, какао), прянощі (перець чорний, гвоздика).
■ Лікарські рослини, з яких найвідомішими в Україні є аїр тростинний, валеріана лікарська, глід колючий, деревій звичайний, звіробій звичайний, калина звичайна, нагідки лікарські, подорожник великий, суниці лісові, чистотіл звичайний, шипшина корична, ромашка лікарська, кульбаба лікарська, липа серцелиста, м'ята перцева та ін. Лише близько ЗО видів вирощують у культурі, а інші збирають у природніх місцях існуваннях, значна кількість яких – у лісах.
■ Рослини, з яких використовується деревина (сосна, ялина, дуб та ін.).
