Назва тварини Характеристика покриву
1. Ракоподібні
(рак річковий, краб прісноводний)
Твердий хітиновий покрив
2. Риби (окунь річковий) Шкіра вкрита лусками, окремі луски щільно налягають одна на одну, вкриваючи тулуб і хвіст. Розміри луски з віком риби збільшуються (внаслідок виникнення молодих лусок більшого розміру, які наростають під старими, тому луска з кожним роком стає товстішою, вона складається зі зрослих лусок, верхня з яких найменша й найстаріша, а нижня - найбільша й наймолодша)
3. Земноводні, або Амфібії (жаба гостроморда) Гола тонка шкіра, вкрита слизом
4. Плазуни, або Рептилії (ящірка, вуж) Суха шкіра без залоз, наявні рогові лусочки, щитки, пластинки
5. Птахи (синиця)
пір'яний покрив
на крилах: контурні пера (махові, покривні)
на тулубі: контурні пера (покривні), під ними пухові пера та пух
на хвості: контурні пера (стернові, або рульові)
Розміщення пір'я на тілі: вкриває голову, тулуб, хвіст.
6. Ссавці (собака)
Добре розвинутий шерстяний покрив.
Твердість забезпечують довгі і тверді волосини (остюк).
Густоту забезпечують багато коротших і м'яких волосин (підшерстя).
Двічі на рік собака, як і багато інших ссавців, линяє — частина її шерстинок випадає і замінюється новими
Результати
Назва тварини Характеристика покриву
Рак річковий Одношаровий епітелій та тверда хітинова кутикула, зміцнена вапном
Краб прісноводний Одношаровий епітелій та широкий і короткий хітиновий покрив – панцир
Окунь річковий Шкіра з багатошарового епітелію і дерми. Є слизові залози й луска
Жаба гостроморда Шкіра гола з багатошарового епітелію й дерми. Є багатоклітинні слизові залози. У шкірі густа сітка кровоносних судин, бо наявне ще й шкірне дихання
Ящірка Шкіра суха з багатошарового епітелію й дерми. Залози відсутні. Вкрита роговими лусочками та щитками коричнево-сірого або зеленого кольору. Під час росту відпадає кусками роговий покрив
Вуж Шкіра суха з багатошарового епітелію й дерми. Залози відсутні. Вкрита роговими лусочками та щитками. Під час росту повністю скидають роговий покрив і стають беззахисними
Синиця Шкіра суха, тонка з багатошарового епітелію і дерми. Залози відсутні (крім куприкової), є пір'я. Розрізняють контурні (махові, рульові та покривні), пухові пера, пух, ниткоподібні та щетинкоподібні пера. Забарвлення пір'я дуже різне, часто яскраве, обумовлюється пігментами
Собака Шкіра товста з багатошарового епітелію й дерми. Є розвинені залози (потові, сальні, пахучі, молочні) і волосяний покрив. Розвинені видозміни шкіри кігті
Висновок:
Назва Значення елементів покриву
Хітиновий покрив ракоподібних Захищає від пошкоджень та ворогів, надає тілу опору, допомагає маскуватися
Луска риби Захищає від пошкоджень, зумовлює обтічність для руху
Слиз амфібій Сприяє шкірному диханню і запобігає висиханню шкіри, захищає від шкідливих мікроорганізмів
Луски рептилій Рогові луски виконують захисну функцію, колір допомагає маскуватися
Пір'я птахів Покривне контурне пір'я захищає шкіру від пошкоджень та надає тілу обтічної форми, пухові пера та пух зберігають тепло, махові та стернові пера забезпечують політ. Забарвлення допомагає маскуватися
Шерсть ссавців Довгі і шорсткі волосини (остюк) захищають шкіру від пошкоджень, надають формі тіла обтічності. У м'якших волосках (підшерсті) добре утримується повітря — так зберігається тепло тіла тварини
Ледниковые эпохи имели место не только в период плейстоцена, но и в более ранние геологические периоды земной истории. Оледенение Антарктиды, например, наступило еще в середине третичного периода (то есть несколько миллионов лет назад) и продолжается по настоящее время. Мы уже упоминали выше об огромном древнем оледенении в каменноугольном периоде палеозойской эры, когда ледники двигались от современного экватора к южному полюсу, По-видимому, были и другие, еще более древние и не менее грандиозные оледенения. Но в целом для Земли ледниковые эпохи являлись не правилом, а исключением. Из последних двух миллиардов лет истории нашей планеты, по мнению английского ученого Ч. Брукса, на периоды оледенений в сумме приходилось не более 250 тысяч лет. В остальное время климат на Земле был теплым, а ледники почти не встречались.
Невольно напрашивается вопрос — почему же происходили оледенения на Земле? Прежде всего возникновение ледниковых эпох на земном шаре можно объяснить изменением климата. В некоторые периоды истории Земли в силу каких-то причин наступало похолодание. Оно вызывало увеличение твердых осадков, рост снежного покрова и образование ледников. С давнего времени ученые, изучающие геологическую историю Земли, пытались объяснить, почему происходит похолодание климата. Было выдвинуто множество гипотез. Некоторые из них настолько интересны и обоснованы, что кажутся почти достоверными. Другие — требуют доказательств.
Наиболее старые и достаточно убедительные гипотезы — астрономические. Они связывают похолодание климата с уменьшением прихода солнечной радиации к Земле вследствие чисто солнечных или даже космических причин. Из астрономии известно, например, что земная ось, как стержень вращающегося волчка (если на него смотреть сверху), движется по конусу вокруг некоторой точки пространства, называемой полюсом эклиптики. Один такой оборот совершается за 26 тыс. лет. Такое движение в астрономии называется прецессией. На это движение земной оси накладывается возмущающее влияние Солнца и Луны, из-за различия их угловых расстояний относительно экватора. Этот эффект, называемый нутацией, приводит к тому, что образующая конуса, вызываемого прецессией, вместо ровной линии превращается в волнистую. Вполне понятно, что двигаясь таким образом вокруг полюса эклиптики, Земля оказывается различно удаленной от Солнца, а следовательно, получает и разное количество солнечного тепла. (Угол наклона плоскости эклиптики за этот период меняется от 21°58' до 24°36'.) Увеличение угла наклона вызывает повышение солнечной радиации и больший обогрев полярных областей Земли, а уменьшение его — понижение прихода солнечного тепла и похолодание. По мнению некоторых ученых, при минимальном угле наклона плоскости эклиптики температура в полярных районах может понижаться до 5 градусов против средней ее величины.
