Тварини степу пристосувалися до життя в умовах відкритої місцевості, посушливого клімату, періодів без харчів, нестачі води.
Необхідність в надійному укритті – це те, чим об’єднані всі тварини. Зони степів добре проглядаються, і дрібні тварини не змогли б врятуватися від хижаків без хорошого притулку. В якості укриттів більшість тварин степу використовують нори, в яких і проводять основну частину часу. Нори не тільки захищають представників фауни від небезпеки, але і допомагають врятуватися від несприятливих погодних умов, служать притулком для звірів на час зимової сплячки. Саме там ссавці вирощують своє потомство, оберігаючи його від будь-яких зовнішніх небезпек. Риття нір притаманне гризунам: мишам, хом’якам, полівкам. Лисиці і борсуки також риють нори, а ті представники фауни, які не можуть вирити нору самостійно, намагаються заволодіти чужою. Житло лисиць часто стає, наприклад, видобутком вовків, а в великих норах ховрахів селяться невеликі хижаки – горностаї і тхори, а також змії. У норах ховаються від небезпек навіть деякі птахи, наприклад, одуд і сова.
Кожна тварина степу по-своєму пристосовується до безперервної загрози з боку хижаків. Деякі представники фауни здатні швидко бігати. До них відносяться сайгак, заєць-русак, тушканчик.
захисту є також забарвлення. Багато тварин мають забарвлення під колір сухої трави. Це допомагає їм ховатися від ворогів, а так само непомітно підкрадатися до своєї жертви.
Для мешканців степової зони характерна стадність. Копитні ссавці пасуться під пильним оком свого ватажка, який в разі небезпеки тут же подасть сигнал, і стадо зірветься з місця. Надзвичайно обережні, наприклад, ховрахи. Вони раз у раз озираються по боках, контролюючи те, що відбувається навколо. Почувши щось підозріле, ховрах тут же сповіщає про це родичів, і вони миттєво ховаються в нори. Швидкість і миттєва реакція дозволяють багатьом тваринам бути невразливими навіть на відкритому просторі.
Пристосувалися тварини і до перепадів температур протягом доби. Цими коливаннями визначається активність ссавців в різний час. Найбільш сприятливі для птахів ранні ранкові години, ссавці виходять зі своїх нір вранці і ввечері. Велика частина звірів прагне сховатися від палючих променів денного сонця в норах. Винятком є хіба що рептилії, які люблять полежати на розпеченому камінні.
З наближенням зими життя в степу завмирає. Більшість тварин впадає в сплячку на весь холодний період, перебуваючи в своїх норах. Таким чином чекають весни ховрахи, їжаки, тушканчики, рептилії і комахи. Птахи і кажани на зимівлю відправляються в теплі краї. Ті гризуни, які не впадають в сплячку, запасаються кормами. Хом’яки примудряються принести в свою нору до декількох кілограмів зерна.
Тварини і рослини степу змушені пристосовуватися до постійної нестачі води. Кожна особина справляється з цим завданням по-різному. Копитні ссавці і птахи здатні в пошуках води долати великі відстані. Піщанки, тушканчики, ховрахи і деякі інші гризуни поїдають соковиту траву, заповнюючи свою потребу в воді. Хижаки, що живуть в степу, також обходяться без води, так як отримують необхідну її кількість із з’їдених тварин.
Пристосувалися тварини і до нестачі їжі. Серед мешканців степових просторів багато тих, хто може вживати як тваринну, так і рослинну їжу. Всеїдні тварини степу – це лисиці, їжаки, деякі види рептилій і птахів, що поїдають ягоди разом з комахами.
Степові птиці через відсутність дерев влаштовують свої гнізда на землі (жайворонки, дрохви, перепела6 степові орли, болотні сови).
Объяснение:
Орган слуха человека,состоит из 3-х отделов: наружное, среднее и внутреннее ухо. Наружное ухо представлено ушной раковиной и внутренним слуховым проходом. Ушная раковина защищает орган слуха от механических повреждений. Наружное ухо отделено от среднего барабанной перепонкой. В полости среднего уха располагаются 2 самые маленькие косточки нашего организма: молоточек и стремечко. Их функция — приводить в движение ушную раковину. Стремечко соединяется с овальным окном — входом во внутреннее ухо. Частью среднего уха является также евстахиева труба, соединяющая ухо с носоглоткой. Именно благодаря евстахиевой трубе при взлете самолета, если зевнуть, выравнивается давление на барабанную перепонку. Внутреннее ухо называется улитка. В верхней части улитки располагается орган равновесия, представленный полукружными каналами. Нижняя часть улитки относится к органу слуха. Полость улитки заполнена жидкостью и здесь располагаются нервные окончания - рецепторы слуха. Рецепторы слуха преобразуют механические колебания в электрические сигналы. Последние по слуховому нерву идут через продолговатый мозг в верхнюю часть височной доли коры больших полушарий.
Таким образом, происходит следующее преобразование звуковой волны:
звуковая волна — механическое колебание барабанной перепонки — механическое колебание косточек среднего уха — механическое колебание овального окна — механическое колебание жидкости улитки- нервные (электрические) импульсы, передающиеся в мозг.
