1 ловля во время охоты, ухаживания за детенышами помле гибели родителей, религиозные почитания животных, селекция и отбор, расселение живот в результате торговли/войн/географических открытий/преподношение в качестве подарка.2 у птиц: яйценоскость, быстрый рост. У овец:на увеличение числа ягнят,на наращивания массы тела, на руно или на молоко. 3 При одомашнивании животные, с одной стороны, приобретают новые признаки и свойства, полезные человеку, а с другой стороны, теряют признаки и свойства, необходимые им для жизни в дикой природе. Например, домашние свиньи имеют большой слой подкожного жира, тучное тело, у них исчезла агрессивность и устойчивость к естественным врагам. Можно привести эксперимент академика Д. К. Беляева, поставленный на серебристо-черных лисах. Проводя отбор по поведенческим реакциям и оставляя-для скрещивания животных спокойных, с выраженным исследовательским инстинктом, он отметил, что у животных в ряду поколений исчезают агрессивность и страх по отношению к человеку. Внешний вид лис также изменился, приблизившись к фенотипу (внешнему виду) домашних собак, - опустились уши, хвост завился крючком, на лбу появилась звездочка.4 юго-западный азиатский, где были одомашнены крупный рогатый скот, лошади, овцы, свиньи и одногорбые верблюды; средиземноморский- лошади ; африканский-собаки, кошки; китайско-малайский- куры утки.
Объяснение:
угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин істотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підвищенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.
ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.
ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати
ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.
типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).
розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, диких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благородних оленів, жирафів, білок.
скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.
у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скупчення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зимують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.
наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не виявлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.
нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.
для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що збираючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,
легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).
у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).
об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угруповання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також персонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).
організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім перебирається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.
