які особливості будови скелета ссавців? скелет ссавців загалом нагадує скелет плазунів, однак має і низку відмінностей. збільшилися розміри мозкової частини черепа, що пов'язано зі збільшенням розмірів головного мозку. крім того, ссавці мають масивні щелепи. вони гризуть та пережовують їжу за зубів, які містяться у спеціальних лунках щелеп. у цих тварин розвивається кісткове піднебіння, яке додатково зміцнює стінки ротової та носової порожнин і відокремлює носову порожнину від ротової.
хребет поділений на шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий відділи. шийний відділ хребта майже всіх ссавців утворений сімома хребцями (винятком є лише деякі тропічні види, як-от лінивці, що мають 6-10 хребців). якою б не була довжина шиї - довгою, як у жирафа, або майже невираженою, як у крота чи дельфіна, - кількість шийних хребців у цих видів тварин однакова, різна тільки їхня довжина. до хребців грудного відділу приєднані ребра, які разом з грудиною утворюють грудну клітку. хребці поперекового відділу масивні й на відміну від плазунів мають лише зачатки ребер. хребці крижового відділу зростаються між собою. до крижів приростають кістки таза. довжина хвостового відділу залежить від кількості хребців, які входять до його складу (від трьох до кількох десятків).
скелет кінцівок та їхніх поясів нагадує скелет інших наземних хребетних. у поясі передніх кінцівок більшості ссавців нерозвинені воронячі кістки приростають до лопаток. ключиці добре розвинені у тих тварин, чиї передні кінцівки здатні до різноманітних і складних рухів (наприклад, у мавп). ключиці слабко розвинені або їх взагалі немає у тварин, передні кінцівки яких рухаються лише в одній площині, паралельній поздовжній осі тіла (наприклад, у копитних, здатних до швидкого бігу).
через те що ссавці живуть у різноманітних умовах, їхні кінцівки можуть бути видозмінені. так, у водяних ссавців (ластоногі, китоподібні) передні кінцівки, як вам уже відомо, перетворилися на ласти, у рукокрилих - на крила. у тварин, здатних до швидкого бігу (вовчі, котячі, парнокопитні, непарнокопитні), кістки кисті та стопи розташовані більш-менш вертикально. тому вони під час руху спираються лише на пальці.
що собою становить мускулатура ссавців? мускулатура ссавців добре розвинена і диференційована. особливий куполоподібний м'яз - діафрагма - ділить порожнину тіла на дві частини: грудну (в ній розташовані серце та легені) та черевну (в ній міститься кишечник, травні залози, нирки тощо). добре розвинені м'язи спини, кінцівок та їхніх поясів, а також жуйні м’язи.
Скользят по поверхности амебы, грибы миксомицеты, слизни, улитки и другие животные. Улитка может ползти по гладкому стеклу, поднимаясь снизу вверх. Дождевые черви ползают, цепляясь щетинками за неровности грунта, змеи и безногие ящерицы используют для этого щитки и чешуйки, пиявки – присоски, но большинство животных передвигаются с конечностей передвижения на конечностях значительно уменьшает трение. Тело не волочится по земле, а поддерживается на весу. Как следствие этого значительно возрастает скорость движения – бегом, иногда прыжками (кузнечики, кенгуру). Животные могут бегать и прыгать не только по суше, но и по воде (водомерки, подуры). Они активно плавают, используя для этого различные гребные органы: мерцательные волоски или реснички (инфузории), жгутики (эвглена, вольвокс, различные зооспоры, сперматозоиды), конечности (водяные жуки, водоплавающие птицы, тюлени, моржи), специальные плавники (рыбы, головастики, хвостатые земноводные, китообразные).
Тело рыбы не имеет резкого разделения на голову и туловище. Оно похоже на двойной клин, толстый конец которого представляет собой голову, тонкий – хвостовой плавник. Поэтому сопротивление воды при ее движении сведено к минимуму. Так как рыба толще спереди, чем сзади, сверху шире, чем снизу, то центр тяжести ее должен располагаться ближе к голове и спине, чем к хвосту и брюху. Вследствие этого она не имеет устойчивого равновесия и сразу перевернулась бы вверх брюхом через голову, если бы ей не придавали устойчивость плавники, главным образом грудные. Плавники на спине и на брюшной стороне представляют собой своего рода киль. Органом движения у большинства рыб является хвост, который, ударяясь о воду справа налево и слева направо, сообщает рыбе скорость поступательного движения.
Наибольшая сила удара возникает при разгибании хвоста. Движения хвоста у рыбы очень сходны с работой пароходного винта, но первый значительно совершеннее, так как он изменять свой вид и величину и таким образом может или ускользать от воды, или давить на нее с необходимой силой.
Угорь движется змееобразно. Скаты плавают при изгибающихся краев тела, а игла-рыба и морские коньки – посредством колебательных движений спинного плавника. Морской конек движется в вертикальном положении, держа голову под прямым углом. Луна-рыба совсем потеряла к активному движению. Хвостовой плавник у нее отсутствует, мускулатура редуцирована, и она плавает “по воле волн”.
Интересна рыба-парусник, похожая на меч-рыбу, на длинном теле (3-4 м) имеет полутораметровой высоты спинной плавник и хвостовой в виде полумесяца. Выставив спинной плавник из воды, рыба плывет по ветру, как под парусом, а хвост с таким своеобразным плавником служит рулем. Так парусник, используя силу ветра, может передвигаться без затраты энергии.
Плохо плавающая рыба-прилипало нашла еще более надежный и очень удобный передвижения по морям и океанам – на “бесплатном” транспорте. У этой оригинальной рыбы (длиной 30-40 см) на голове имеется овальная присоска, образовавшаяся из спинного плавника. Прикладывая ее к крупной рыбе (чаще к акуле) и растягивая, прилипало создает в присоске безвоздушное пространство и прочно присасывается к своему транспорту. Здесь же не пассажир находит и пищу в виде остатков поедаемых акулой жертв. Иногда прилипалы прикрепляются к днищам кораблей. Жители некоторых островов Тихого океана используют прилипал для ловли черепах, опуская их в воду на веревках. С их можно подтащить к лодке черепаху весом до 25 кг.
А. Спорыш ⇒ Г. Кролик ⇒ В. Лиса ⇒ Б. Аспергил