Животные в природе имеют большое значение, играют большую роль, как и растения. Большинство растений опыляются исключительно животными, и играют большую роль в рас семян растений. К всему это следует добавить, что животные на ряду с бактериями принимают огромное участие при образовании почвы. Многие насекомые, в их ряду муравьи, черви, и многие другие мелкие насекомые дают почве множество полезных органических веществ, при этом измельчая её, и тем самым созданию перегноя.
Норы которые роют животные растениям и деревьям обогащать их воздухом, тем самым вентилируя почву. Растительность так же служит пищей для травоядных животных, а они в свою очередь хищникам. Можно сделать вывод что животные не могут существовать без растений. Но и растения так же зависят от жизнедеятельности животных. Велика и санитарная важность большинства животных – истребляют трупы животных, остатки отмерших растений, опавшая листва. Большинство обитателей морских очищают воду, что немаловажно и актуальна как воздух.
Объяснение:
Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].
Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.
Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.
