Конспект уроку для дистанційного навчання
з природознавства, 5 клас
Тема: Ґрунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя в ґрунті
Мета: формувати уявлення про пристосування організмів до життя у ґрунті, розкривати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ; виховувати дбайливе ставлення до природи й розуміння важливості бережливого ставлення до ґрунтів.
Актуалізація опорних знань
Пригадайте:
Назвіть умови життя організмів у наземно-повітряному середовищі.
Назвіть основні чинники неживої природи водного середовища.
Що постачає кисень у водному середовищі?
Як організми пристосувалися до переміщення у водному середовищі? Наведіть приклади.
Як людина може використати у своїй діяльності знання про чинники водного середовища? Відповідь підтвердіть прикладами.
Поміркуйте, чому мальки багатьох риб мешкають у поверхневих шарах води? Яка тут температура? Насичення киснем? Чи достатньо їжі?
Чи зміниться життя на Землі, якщо зникнуть риби?
Мотивація навчальної діяльності
На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з ґрунтовим середовищем життя. Дізнаємося, як організми пристосувалися до життя в ґрунті.
- Згадайте, які організми ви бачили в ґрунті?
- Чим вони відрізняються від тих, яких ми бачимо щодня поруч?
Вивчення нового матеріалу
Завдання 1. Опрацюйте представлений матеріал, запам’ятайте приклади
пристосування організмів до життя в ґрунті.
1. Чинники ґрунтового середовища життя
Ґрунт – це середовище життя, у якому мешкають бактерії й одноклітинні організми. Тут також розміщуються грибниці грибів. Уся товща ґрунту пронизана корінням рослин, які всмоктують з ґрунту воду і розчини неорганічних речовин, необхідні для побудови тіла рослин. Заселяють ґрунт і найрізноманітніші тварини – черви, комахи, пристосовані до риття звірі, наприклад кроти. Вони знаходять у ґрунті необхідні для життя повітря, воду, мінеральні солі.
У ґрунті менше кисню і більше вуглекислого газу, ніж у наземно-повітряному середовищі. А води буває занадто багато. Повітря й вода знаходяться у системі порожнин ґрунту.
Ще однією характерною особливістю ґрунту є майже незмінна температура починаючи з глибини 2 м. Це дає можливість багатьом організмам переживати в глибині ґрунту періоди високих або низьких температур.
Світло в глибину ґрунту не проникає. Тому тварини, які його населяють мають зазвичай, дуже маленькі очі або органи зору у них відсутні. У навколишньому середовищі вони орієнтуються за до нюху і дотику.
2. Пристосування організмі до життя у ґрунті
Ґрунт – значно стабільніше середовище існування порівняно з наземно-повітряним. Більшість мешканців ґрунту можуть самі собі шукати найбільш сприятливі умови, рухаючись у ньому знизу вгору чи навпаки.
Будова тіла крота, цокура, сліпушка свідчать про те, що це мешканці ґрунтового середовища.
Наприклад: передні ноги в крота і цокура – основний інструмент для риття. Вони плоскі, як лопати, з дуже великими кігтями. А в сліпушка ноги звичайні, він вгризається в ґрунт міцними передніми зубами (щоб земля не потрапляла в рот, губи закривають його позаду зубів). Тіло у всіх звірків овальне, компактне. З таким тілом зручно пересуватися підземними ходами.
Організми, які мешкають в ґрунті, впливають на його родючість. Рослини корінням виділяють у ґрунт різні органічні речовини. Ці речовини поліпшують проникність ґрунту для води і повітря. Кореневими виділеннями, частинами живих і мертвих організмів живляться бактерії, гриби і тварини.
Тварини утворюють в ґрунті систему ходів і щілин, по яких до коренів рослин надходить повітря і вода. Ґрунтові тварини постійно переорюють ґрунт, з нижніх шарів виносять наверх частинки твердої речовини, змінюючи хімічний склад і структуру ґрунту. У цьому процесі важливу роль відіграють дощові черв’яки. Залишками органічних речовин живляться бактерії. Їх кількість у ґрунті величезна – у одному його грамі налічуються мільйони і навіть десятки мільйонів бактерій. Деякі з них розкладають за добу речовину, маса якої в 1000 разів перевищує їхню власну. Водночас на діяльність бактерії впливають органічні речовини, що виділяються корінням рослин і тваринами.
Висновки
Ґрунтове середовище заселяють бактерії, гриби, рослини, тварини.
У ґрунтовому середовищі, порівняно з наземно-повітряним, менше кисню і більше вуглекислого газу; може бути надмірна кількість вологи; відносно стійка температура; відсутнє світло.
Організми ґрунтового середовища пристосувалися до умов існування.
Життєдіяльність мешканців ґрунту впливає на його родючість.
Объяснение:
я не знаю это правельно это вам надо?
Ассимиляция -это пластический обмен.
Диссемиляция -это энергетический обмен.
Процесс фотосинтеза относится к пластическому обмену.
Состоит из:
1)Световая фаза
Основные процессы в световой фазе фотосинтеза происходят в мембранах тилакоидов. В ней участвуют хлорофилл, белки-переносчики электронов, АТФ-синтетаза (фермент, ускоряющий реацию) и солнечный свет.Когда солнечный свет попадает на зеленые листья растений, в их структуре возбуждаются электроны хлорофилла (заряд отрицательный), которые перейдя в активное состояние, покидают молекулу пигмента и оказываются на внешней стороне тилакоида, мембрана которого заряжена также отрицательно. В то же время молекулы хлорофилла окисляются и уже окисленные они восстанавливаются, отбирая таким образом электроны у воды, которая находится в структуре листа.
Этот процесс приводит к тому, что молекулы воды распадаются, а созданные в результате фотолиза воды ионы, отдают свои электроны и превращаются в такие радикалы ОН, которые проводить дальнейшие реакции. Далее эти реакционно радикалы ОН объединяются, создавая полноценные молекулы воды и кислород. При этом свободный кислород выходит во внешнюю среду.
В результате всех этих реакций и превращений, мембрана тилакоида листа с одной стороны заряжается положительно (за счет иона Н+), а с другой — отрицательно (за счет электронов). Когда разность между этими зарядами в двух сторонах мембраны достигает больше 200 мВ, протоны проходят через специальные каналы фермента АТФ-синтетазы и за счет этого происходит превращение АДФ до АТФ (в результате процесса фосфорилизации). А атомный водород, который освобождается из воды, восстанавливает специфический переносчик НАДФ+ до НАДФ·Н2. Как видим, в результате световой фазы фотосинтеза происходит три основных процесса:
синтез АТФ;создание НАДФ·Н2;образование свободного кислорода.
Последний освобождается в атмосферу, а НАДФ·Н2 и АТФ берут участие в темной фазе фотосинтеза.
2)Темновая фаза
Все основные процессы этой фазы протекают в строме хлоропласта растения и являют собой своеобразную цепочку последовательных превращений углекислого газа из атмосферы. Первая реакция в такой цепи – фиксация углекислого газа.
Далее происходит целый цикл реакций, завершением которого является преобразование фосфоглицериновой кислоты в глюкозу (природный сахар). Все эти реакции используют энергию АТФ и НАДФ•Н2, которые были созданы в световой фазе фотосинтеза. Помимо глюкозы в результате фотосинтеза образуются также и другие вещества. Среди них разные аминокислоты, жирные кислоты, глицерин, а также нуклеотиды.
Значение энергетического обмена-обеспечение энергией клетки.