За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.
Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.
Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.
Хищные животные. Леопард Рассказывать про хищных животных можно как с научной точки зрения, так и с обычной жизненной. Начнем с краткой научной справки. Хищные (Хищники) – это отряд млекопитающих , в который входят такие подотряды как псообразные и котообразные животные. Псообразные включают в себя следующие семейства: псовые, медвежьи, скунсовые, куньи, енотовые, моржовые. К котобразным животным относятся такие семейства как: Кошачьи . Кошачьи вообще являются самыми совершенными хищниками. Все свойственно кошке, что нужно настоящему охотнику, сила, ловкость, скорость, ум, характер. Вот, почему лев , представитель кошачьих – царь зверей. Хищники бывают самые разные. У них множество отличий, начиная от размеров, заканчивая окраской и особенностями пищеварения. Смотрите, к хищным животным относятся и тигры, и львы, и медведи, а так же маленькие еноты, ежи, и обычные домашние кошки. Что же общего между ними? Объединяет хищников то, что они питаются пищей животного происхождения. Какие хищники еще имеют схожие особенности? Хм. Ну, например, хищным животным свойственны большие, сильные клыки, для того, что бы раздирать свою пищу, защищаться и нападать. Характерны для хищников и мощные когти. Хищные животные. Большинство хищников не представляют угрозы жизни человека, если не вторгаться в их владения. А вот когда выпадают голодные года… Не раз было, например, что волки терроризировали целые деревни, разрушая их хозяйства и нанося ущерб. Естественно, человек прилагал усилия для того, что бы обезопасить себя. К сожалению, люди заигрались, и многие виды хищников навсегда исчезли с лица нашей планеты.
За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.
Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.
Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.