Усі особливості птахів, що відрізняють їх від плазунів, мають переважно характер, пристосувальний до польоту. Тому цілком природно вважати, що птахи виникли від плазунів.
Походять птахи від стародавніх плазунів, задні кінцівки яких були побудовані так само, як і у птахів. "Перехідні" форми - археоптерикс (археорніс) - у вигляді викопних решток (відбитків) виявлені у верхньоюрських відкладах. Поряд з рисами, характерними для плазунів, вони мають ознаки будови птахів.
Объяснение:
птахів до життя в різних середовищах. Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування: до життя в болотах, водного життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях.
Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і "стрижі, наприклад, вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель.
1.Умовний рефлекс - це рефлекси, придбані протягом життєвого досвіду, а безумовні - вроджені
Біологічне значення умовних рефлексів у житті людини і тварин величезне, так як вони забезпечують їх пристосувальне поведінка - дозволяють точно орієнтуватися в просторі та часі, знаходити їжу (по виду, запаху), уникати небезпеки, усувати шкідливі для організму впливу. З віком число умовних рефлексів зростає, здобувається досвід поведінки, завдяки якому дорослий організм виявляється краще пристосованим до навколишнього середовища, ніж дитячий. Вироблення умовних рефлексів лежить в основі дресирування тварин, коли той чи інший умовний рефлекс утворюється в результаті поєднання з безумовним (дача ласощі та ін.)
2.При повному перетворенні, або голометаболії, комахи проходять такі фази: яйце, личинка, лялечка, імаго. З яйця виходить личинка, яка різко відрізняється від імаго більшою гомономністю метамерії, відсутністю зовнішніх зачатків крил, слабшим розвитком органів чуття. Як приклад можна взяти хруща травневого, совку, хатню муху, бурякового довгоносика тощо.
3. Сорри, сам незнаю :)
Моллюски распространены в наших водоемах очень широко: живут в крупных и мелких озерах, реках, в прудах и ручейках, в стоячей и проточной воде. Наверное нет такого места , где бы они не обитали. Больше всего моллюсков у берегов с зарослями травы, там, где есть коряги, всевозможные укрытия. Большое количество катушек, битиний, перловиц может собраться в местах , где сбрасываются сточные воды, где органика, выходящая из канализации оседает на дно, что превращает это дно в настоящий стол с ” деликатесными ” продуктами .
Получается так, что к этому месту сползаются моллюски со всех окрестностей, чтобы вволю попировать. Там же крутится и рыба, поедающая этих моллюсков. По подсчетам ученых биомасса моллюсков на много больше, чем биомасса других бентосных организмов взятых вместе. И это особенно характерно для наших рек. В этих условиях моллюски развиваются очень хорошо , иногда устилая сплошным ковром дно водоема. По подсчетам ученых , в наших водоемах , обитает от 40 до 60 видов “ракушек “. Очень маленькие, а это горошинки и шаровки имеют раковинку всего лишь 5-10 мм.
У более крупных , а это катушки, битинии, прудовики, дрейссены размер еще больше. Беззубки и перловицы могут вырастать до 25 см.