амеба звичайна — один з видів роду амеба. Поширена у прісних водоймах всесвітньо.
Відносно велика амеба розміром 0,2 — 0,5 мм. Клітина ззовні вкрита тільки плазмолемою. Цитоплазма чітко розділяється на дві зони — ектоплазу (щільна) та ендоплазму (рідка, зерниста).
дизентерійна амеба — вид паразитичних амебозоїв родини Entamoebidae.[1] E. histolytica — один із збудників амебіазу приматів, в тому числі людини. Щорічно на амебіаз хворіє понад 50 млн людей, з них помирає до 55 тис. осіб.
Розміром дизентерійна амеба дрібніша від звичайної. Досить рухлива. Псевдоподії короткі і широкі. Ектоплазма чітко відмежована від ендоплазми.
Объяснение:
Слизова оболонка стінок порожнини носа виконує нюхову та дихальну функції, тому має різну будову. Дихальну функцію забезпечує більша частина слизової оболонки носа і вона вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю гландулоцитів, що виділяють слиз. В порожнину носа виділяється секрет численних слизових альвеолярно-трубчастих залоз. Слиз обволікає чужорідні часточки, а завдяки ритмічним рухам війок грудочки слизу пересуваються назовні й виводяться в зовнішнє середовище. Слиз виконує ще функцію — зволожує вдихуване повітря. Під слизовою оболонкою знаходиться велика кількість кровоносних судин, тому повітря в носовій порожнині зігрівається. Власна пластинка слизової оболонки і підслизова основа дуже добре васкуляризовані і забезпечують вирівнювання температури вдихуваного повітря до температури
а) вдихуване повітря зволожується
Цвет:Светло-красный,розоватый,коричневатый.
Характер движения:Движение дождевого червя. Когда червь ползет, по его телу пробегают волны мышечных сокращений, причем и длина и толщина отдельных участков его тела постоянно меняются. Движения, производимые каждым участком тела, состоят в том, что составляющие его сегменты то вытягиваются и при этом становятся тоньше, то сокращаются и становятся более толстыми. В результате таких попеременных вытягиваний и сокращений червь постепенно продвигается вперед: сначала вытягивается вперед его головной конец, и затем к нему постепенно подтягиваются и задние сегменты тела; после этого задний конец тела остается на месте, а головной конец просовывается еще далее вперед, и таким образом продолжается дальнейшее продвижение червя.