Відповідь:
1. Анаксімандр (610—546 pp. до н. е.) пояснював походження тварин і людей дією Сонця на мул і воду. Анаксагор (500—428 pp. до н. е.) вважав, що люди походять від риб. В середні віки вважали, що людину створив з глини бог "по своєму образу і подобію". Шведський учений Карл Лінной (1707—1778), хоч і вірив у божественне походження людини, проте в своїй систематиці об'єднав людину а людиноподібними мавпами. Професор московського університету Карл Францовнч Рульє (1814—1858) доводив, що спочатку на Землі з'явилися морські організми, які переселилися на береги водойм.
Пізніше вони стали жити на суші. Людина, на його думку, походить від тварин. Французький дослідник Жорж Бюффон (1707—1788) підкреслював анатомічну подібність людини і тварини, Французький вчений Жан-Батіст Ламарк (1744—1829) у книжці "Філософія зоології", яка вийшла у 1809 p., тож відстоював думку, що людина б нащадком людиноподібних мавп.
Чарльз Дарвін (1809—1882) у книжці "Походження людини і статевий добір" проаналізував в світлі теорії природного добору проблему походження людини від тваринних предків. Щоб людина могла сформуватися, пише він, вона мусила звільнити руки. А найбільша сила людини в її розумовій діяльності, що врешті-решт привела людину до виготовлення кам'яного знаряддя.
У межиріччі Тигру та Євфрату вже 30 000 років тому люди перейшли до осілого життя, вирощували чимало видів злаків. У безкраїх степах Європи й Азії в цей час розвивалося скотарство. А па півночі люди продовжували жити з полювання на морських звірів. Почалася історична епоха.
Розвиток людства відбувається за рахунок вдосконалення знарядь праці, житла, одягу, пристосування природи для своїх потреб. Отже, біологічна еволюція змінилася соціальною. Елементи виробництва у давніх людей стали визначальними в розвитку людського суспільства. На сучасному етапі суспільної історії людство вступило в епоху науково-технічної еволюції.
Сподіваюсь до .
Определение Биоценоз – все объекты живой природы, находящиеся в конкретном природном пространстве и взаимодействующие между собой в условиях общей среды обитания. Биогеоценоз – сложно организованная система, взаимосвязанными компонентами которой являются органическое сообщество и факторы неживой природы, Экосисте́ма, или экологи́ческая систе́ма, — биологическая система, состоящая из сообщества живых организмов, среды их обитания, системы связей, осуществляющей обмен веществ и энергии между ними. Одно из основных понятий экологии.
1. Корнеплод — видоизменённый сочный корень. В образовании корнеплода участвуют главный корень и нижняя часть стебля. Большинство корнеплодных растений двулетние. Корнеплоды состоят в основном из запасающей основной ткани (репа, морковь, петрушка) .
2. Корневые клубни (корневые шишки) образуются в результате утолщения боковых и придаточных корней.
3. Корни-зацепки — своеобразные придаточные корни. При этих корней растение «приклеивается» к любой опоре.
4. Ходульные корни — выполняют роль опоры.
5. Воздушные корни — боковые корни, растут вниз. Поглощают дождевую воду и кислород из воздуха. Образуются у многих тропических растений в условиях повышенной влажности.
6. Микориза — сожительство корней высших растений с гифами грибов. При таком взаимовыгодном сожительстве, называемом симбиозом, растение получает от гриба воду с растворёнными в ней питательными веществами, а гриб — органические вещества. Микориза характерна для корней многих высших растений, особенно древесных. Грибные гифы, оплетающие толстые одревесневшие корни деревьев и кустарников, выполняют функции корневых волосков.
7. Бактериальные клубеньки на корнях высших растений — сожительство высших растений с азотфиксирующими бактериями — представляют собой видоизменённые боковые корни, при к симбиозу с бактериями. Бактерии проникают через корневые волоски внутрь молодых корней и вызывают у них образование клубеньков. При таком симбиотическом сожительстве бактерии переводят азот, содержащийся в воздухе, в минеральную форму, доступную для растений. А растения, в свою очередь, предоставляют бактериям особое местообитание, в котором отсутствует конкуренция с другими видами почвенных бактерий. Бактерии также используют вещества, находящиеся в корнях высшего растения. Чаще других бактериальные клубеньки образуются на корнях растений семейства Бобовые. В связи с этой особенностью семена бобовых богаты белком, а представителей семейства широко используют в севообороте для обогащения почвы азотом.
8. Дыхательные корни — у тропических растений — выполняют функцию дополнительного дыхания.