Птахи́ (Aves) — клас теплокровних яйцекладних вищих хребетних тварин, які пересуваються на двох ногах, а їхні передні кінцівки перетворилися на крила. Станом на 2007 рік нараховують від 9 800[2] до 10 500[3] видів птахів. Вони населяють усі екосистеми Земної кулі від Арктики до Антарктики. Розміри видів коливаються від 5 см (колібрі) до 2,75 м (страус). Птахи — це спеціалізована гілка хребетних, що виникла від тероподних динозаврів у юрському періоді (близько 160 млн років тому).
Характерними рисами сучасних птахів є наявність пір'я, дзьоба без зубів, відкладання яєць з міцними оболонками, високий рівень метаболізму, чотирикамерне серце, легкий міцний скелет. Усі сучасні птахи мають крила, що розвинулися з передніх кінцівок. Винятком є нещодавно вимерлий птах моа з Нової Зеландії. Більшість птахів здатні до польоту, до нелітаючих належать страусоподібні, пінгвіни та невелика кількість ендемічних острівних видів. Птахи також мають пристосовану до польоту травну і дихальну системи. Деякі види, зокрема воронові та папуги, належать до тварин із найрозвиненішим інтелектом, здатних застосовувати знаряддя для добування їжі. Багато птахів уміють передавати індивідуальний досвід між поколіннями[4].
Значна частина птахів щороку здійснює дальні міграції, а багато нерегулярно кочують на короткі відстані. Птахи є соціальними тваринами, які застосовують для комунікації візуальні і звукові сигнали, зокрема спів; для них характерна соціальна поведінка, що включає утворення зграй, спільне вигодовування пташенят, полювання та захист від ворогів. Переважна більшість птахів є моногамними — вони утворюють пари зазвичай на один сезон гніздування, інколи на декілька років або на все життя. В інших видів гається полігінія («багато самиць») або, рідко, поліандрія («багато самців»). Яйця здебільшого відкладають в гнізда, зроблені особливим х висиджують партнери. Багато птахів тривалий період після вилуплення з яєць пташенят піклуються про них.
Багато видів мають важливе економічне значення для людини, здебільшого як джерело їжі, отриманої в результаті ведення сільського господарства або полювання. Деякі види, особливо співочі птахи і папуги, є популярними хатніми тваринами. Птахи посідають чільне місце в усіх сферах людської культури — від релігії до поезії та музики. Внаслідок антропогенного впливу за період із XVII ст. вимерло близько 120–130 видів птахів. На початку XXI ст. близько 1200 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини, попри зусилля щодо їхнього збереження.
В Україні налічують 423[5] або 424[6] (425[7]) види. Серед них 267–270 гніздові, з яких 132–138 зимують; 17 з'являються лише на зимівл гають лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних.
Науку, що вивчає птахів, називають орнітологією
Объяснение:
Птахи́ (Aves) — клас теплокровних яйцекладних вищих хребетних тварин, які пересуваються на двох ногах, а їхні передні кінцівки перетворилися на крила. Станом на 2007 рік нараховують від 9 800[2] до 10 500[3] видів птахів. Вони населяють усі екосистеми Земної кулі від Арктики до Антарктики. Розміри видів коливаються від 5 см (колібрі) до 2,75 м (страус). Птахи — це спеціалізована гілка хребетних, що виникла від тероподних динозаврів у юрському періоді (близько 160 млн років тому).
Характерними рисами сучасних птахів є наявність пір'я, дзьоба без зубів, відкладання яєць з міцними оболонками, високий рівень метаболізму, чотирикамерне серце, легкий міцний скелет. Усі сучасні птахи мають крила, що розвинулися з передніх кінцівок. Винятком є нещодавно вимерлий птах моа з Нової Зеландії. Більшість птахів здатні до польоту, до нелітаючих належать страусоподібні, пінгвіни та невелика кількість ендемічних острівних видів. Птахи також мають пристосовану до польоту травну і дихальну системи. Деякі види, зокрема воронові та папуги, належать до тварин із найрозвиненішим інтелектом, здатних застосовувати знаряддя для добування їжі. Багато птахів уміють передавати індивідуальний досвід між поколіннями[4].
Значна частина птахів щороку здійснює дальні міграції, а багато нерегулярно кочують на короткі відстані. Птахи є соціальними тваринами, які застосовують для комунікації візуальні і звукові сигнали, зокрема спів; для них характерна соціальна поведінка, що включає утворення зграй, спільне вигодовування пташенят, полювання та захист від ворогів. Переважна більшість птахів є моногамними — вони утворюють пари зазвичай на один сезон гніздування, інколи на декілька років або на все життя. В інших видів гається полігінія («багато самиць») або, рідко, поліандрія («багато самців»). Яйця здебільшого відкладають в гнізда, зроблені особливим х висиджують партнери. Багато птахів тривалий період після вилуплення з яєць пташенят піклуються про них.
Багато видів мають важливе економічне значення для людини, здебільшого як джерело їжі, отриманої в результаті ведення сільського господарства або полювання. Деякі види, особливо співочі птахи і папуги, є популярними хатніми тваринами. Птахи посідають чільне місце в усіх сферах людської культури — від релігії до поезії та музики. Внаслідок антропогенного впливу за період із XVII ст. вимерло близько 120–130 видів птахів. На початку XXI ст. близько 1200 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини, попри зусилля щодо їхнього збереження.
В Україні налічують 423[5] або 424[6] (425[7]) види. Серед них 267–270 гніздові, з яких 132–138 зимують; 17 з'являються лише на зимівл гають лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних.
Науку, що вивчає птахів, називають орнітологією
Объяснение:
Болотную сову позволяют брать на руки. Сотрудники экзопарка специально создают для этой птицы условия охоты на живых крыс и мышей. Такой «обман» сове необходим, иначе она может просто потерять интерес к охоте. Амазон Мюллера — еще одна птичка из семейства попугаевых. Его называют мельничным из-за налета на оперении: оно как будто посыпано мукой. «Все птицы у нас либо неговорящие, либо совсем молчаливые, но амазона мы потихоньку учим», — рассказали в экзопарке.
Еще более экзотичны мадагаскарские шипящие тараканы. Вид у них, конечно, противный. Взять такое чудище в руки решается не каждый. Зато плоскохвостый геккон очень мил и гладить его одно удовольствие. «За счет своих перепонок они могут летать с дерева на дерево, причем на большие расстояния - 5-7 метров», — говорит экскурсовод. Эта ящерка — хищник, она питается маленькими сверчками и мадагаскарскими тараканами, которые по иронии судьбы расположены рядом, за стеклом.
Еще одна экзотическая ящерица — шлемоносный василиск. Он назван так из-за гребешка на голове. Хвосты у них очень твердые, а сами ящерицы иногда вырастают до двух метров. Скорпиона экскурсоводы гладить не советуют, только подержать на ладошке. Он ядовит, но для человека безопасен. Даже если он и «обидит» вас, то это будет не больнее чем осиный укус — неприятно, но не смертельно. Насколько опасны эти членистоногие, можно узнать по их клешням: чем они больше, тем меньше в скорпионе яда.
Паук-птицеед тоже напугать посетителей. Опасность кроется в специальных волосках на теле этого паука. Почувствовав чужака, птицеед начинает перебирать лапками, и волосинки разлетаются в воздухе. Попадая на кожу человека, они вызывают раздражение, как будто вы схватили куст крапивы.
Еще в экзопарке живут жаба-рогатка, красноухая черепаха, удав, питон и голубая австралийская квакша. Любителям пушистых созданий тоже здесь понравится — можно посмотреть на японских мышей, шиншилу, джунгарских хомяков, бурундука, крысок, морских свинок и кроликов.