Главная цель обоих видов иммунитета -- защита организма от болезней. Оба вида подобны, но имею целый ряд отличий.
Врожденный иммунитет
Этот вид иммунитета активируется в течение короткого времени после вторжения в организм патогенного фактора. Иммунный ответ развивается в течение от нескольких минут до нескольких часов, потому называется немедленным. Врожденный иммунитет обеспечивается двумя линиями защиты. Первая линия защиты состоит из кожи, слизистых оболочек, желудочного сока и других секретов, выделяемых слизистыми оболочками полых органов. Например, слизистая оболочка носовой полости задерживает крупные частицы, предупреждая их попадание внутрь организма. Вторая линия защиты состоит из химических веществ и клеток, которые циркулируют в крови.
Приобретенный иммунитет
Этот вид иммунитета отвечает за более сложные реакции. Она активируется после полного ответа врожденного иммунитета. Первоначально антигены, попавшие в организм, идентифицируются специфическими иммунными клетками. После определения вида антигенов начинаются реакции типа антиген-антитело, инактивирующие антигены. Приобретенный иммунитет также включает в себя генерацию памяти антигенов, которая сохраняет их идентификаторы в ячейках памяти. Это обеспечивает в будущем иммунный ответ на повторное попадание антигенов.
Короче, разница:
Иммунный ответ при врожденном иммунитете развивается незамедлительно, поэтому часто называется ответом немедленного типа. Приобретенный иммунитет развивается с течением времени. Проявляется через одну-две недели, часто называется отсроченным.
Врожденный иммунитет распознает все типы антигенов, включая бактерии, вирусы, грибки и т.д. Приобретенный — очень специфичен к определенным видам антигенов.
Врожденный иммунитет наследуется от родителей и передается потомству, приобретенный — не передается по наследству.
Врожденный иммунитет сохраняется на протяжении всей жизни. Приобретенный иммунитет против определенных типов антигенов может быть пожизненным или коротким.
Эффективность врожденного иммунитета ограниченная, приобретенного — высокая, так как обеспечивается клетками.
6.Основные компоненты врожденного иммунитета находятся в коже, слизистых оболочках, секретах, вырабатываемых слизистыми оболочками полых органов. приобретенный иммунитет обеспечивается фагоцитами и клетками-киллерами.
Надеюсь
Объяснение:
Бактерії – одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні організми прокаріотичної будови.
Без’ядерний протопласт бактерій оточений двошаровою фосфоліпідною мембраною – плазмалемою, зовні якої знаходяться білкові циліндричні вирости – пілі, призначені для закріплення на субстраті, обміну генетичним матеріалом та ін.
Протопласт заповнений цитоплазмою, у центрі якої міститься кільцева ДНК – нуклеоїд. Також у цитоплазмі бувають присутні плазміди – дрібні кільцеві або лінійні молекули ДНК. Геном не містить білків гістонів. Серед інших органел у різних видів бактерій трапляються рибосоми, тилакоїди (ламели), каротиносоми, карбоксисоми, аеросоми, фікобілісоми та ін. Деякі бактерії мають джгутики для переміщення у водному середовищі.
Зовні від плазмалеми розташовується клітинна стінка, утворена муреїном або S-протеїнами.
Залежно від будови клітинних покривів бактерії поділяють
грампозитивніграмнегативніУ грампозитивних бактерій клітинна стінка являє собою однорідний шар із порами, які роблять її проникною для певних типів молекул.
Грамнегативні бактерії мають більш тонку клітинну стінку, зовні від якої знаходиться додаткова зовнішня периплазматична мембрана.
Між плазмалемою, клітинною стінкою і периплазматичною мембраною, які нещільно прилягають одна до одної, знаходиться периплазматичний простір, заповнений розчином, що включає у себе транспортні білки і ферменти. У деяких бактерій із зовнішньої сторони від клітинної стінки може розміщуватися слизова капсула – аморфний шар, який зберігає зв’язок із клітинною стінкою.
За формою клітин бактерії бувають: круглими (коки), паличкоподібними (бацили, клостридії, псевдомонади), звивистими (вібріони, спірили, спірохети), рідше – зіркоподібними, кубічними, Ϲ чи О-подібними.
1. За джерелами отримання енергії:
фототрофи – використовують енергію світла; хемотрофи – використовують енергію хімічних зв’язків органічних і неорганічних сполук;2. За донорами електронів водню:
літотрофи – отримують електрони з неорганічних сполук; органотрофи – отримують електрони з органічних сполук;3. За джерелами вуглецю:
автотрофи – використовують вуглекислий газ (СО2); гетеротрофи – використовують органічні сполуки;
