Головни́й мо́зок (лат. cerebrum; також лат. encephalon від дав.-гр. ἐγκέφαλος — «усередині голови») — головний відділ центральної нервової системи (невраксису) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі. Також головний мозок зустрічається у багатьох безхребетних тварин з різним типом нервової системи. Процес еволюційного формування головного мозку має назву «цефалізація».
Мозок складається з різних типів нейронів, які формують сіру речовину мозку (кора та ядра). Їхні відростки (аксони та дендрити) утворюють білу речовину. Біла та сіра речовини, а також нейроглія, формують нервову тканину, з якої, в тому числі, утворений і головний мозок. Нейрони мозку комунікують між собою та з нейронами інших відділів нервової системи завдяки універсальним нервовим зв'язкам — синапсам.
Структури мозку відповідають за виконання найрізноманітніших задач: від контролю вітальних (життєвих) функцій до вищої психічної діяльності.
Объяснение:
ОБЛАСТЬ ЗООГЕОГРАФИЧЕСКАЯ — —область на поверхности Земли (включая сушу и Мировой океан), характеризующаяся определенным комплексом животных, сформировавшимся в течение длительного развития данной территории.
Территории, характеризующиеся специфической фауной и набором эндемичных видов, называются зоогеографическими областями.
В настоящее время на основе размещения животных по планете выделены шесть крупных зоогеографических областей: голарктическая, неотропическая, австралийская, эфиопская, индо-малайская и антарктическая.
Объяснение:
