Характерные изменения произошли в первых двух позвонках:тело первого позвонка-атланта приросло в виде зубца ко второму-эпистрофею,и кольцеобразный атлант может вращаться вокруг зубца эпистрофея.вследствие этого голова более подвижна,чем у земноводных
Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. Разом з рослинами тварини відіграють значну роль в міграції хімічних елементів, яка лежить в основі існуючих у природі взаємозв’язків. На Землі існує більше 1,5 млн видів тварин, 60-70 % з них становлять безхребетні. Ландшафтна різноманітність і велика територія України зумовлюють видове багатство тваринного світу. На її терені, включаючи акваторії Чорного і Азовського морів, живе близько 44 800 видів тварин. Найбільш широко представлені такі таксони: членистоногі — більш ніж 39 000 видів, круглі черви - 1 457, стьожкові черви - 1 188. найпростіші - більш ніж 1 200, хордові - більше 700, кільчасті черви - 400, молюски - 369 видів. Найбільше уваги приділяється зараз вивченню, охороні, відтворенню та раціональному використанню хребетних тварин, фауна яких представлена в Україні більш гііж 200 видами риб, 18 видами земноводних, 20 видами плазунів, близько як 400 вилами птахів та 101 видом ссавців. Тварини відіграють важливу роль у житті нашої планети та житті людини. Велике значення тварини мають у формуванні ландшафтів. За рахунок морських, переважно одноклітинних, тварин з твердим скелетом відбулося утворення осадових іорід (крейди, вапняку та ін.), поклади яких займають велику територію на поверхні Землі. З діяльністю представників кишковопорожнинних тварин (коралових поліпів) юв'язано виникнення в теплих морях чисельних коралових островів та коралових г 'фів, загальна площа яких дуже значна. Велика роль належить тваринам в утворенні ґрунту і кори вивітрювання. Існуючі у великій кількості ґрунтові дрібні круглі черви (нематоди), ґрунтові кліщі, дощові чер- : личинки комах, різні ссавці та інші тварини розпушують ґрунт, сприяють аерації і проникненню вологи, збагачують органічними речовинами, підвищують родючість. За участю тварин формується хімічний склад підземних і ґрунтових вод. Тварини впливають на життя рослин. Одні з них є запилювачами рослин (багато видів комах, деякі птахи - колібрі, нектарниці, окремі види летючих мишей), інші - “переносниками насіння (багато птахів і ссавців). Значна кількість рослин зовсім не може існувати без тварин, тому що без до останніх вони не можуть запилюватися або поширюватися. Велика кількість рослиноїдних тварин з’їдають рослини, сприяючи цим покращенню рослинного покриву. Таким чином, беручи участь у кругообігу речовин у природі, впливаючи на стан розвиток інших її компонентів, тварини відіграють велику роль у підтриманні динамічної рівноваги в живій природі. Життя тварин тісно пов’язане з життям рослин і тому зміни чисельності перших позначаються на загальному стані других. Різноманітні міжвидові відносини клалися і між тваринами, внаслідок чого вони всі знаходяться в залежності один від одного. Все це говорить про велику роль, яку відіграють тварини в природних екосистемах. Неоціненною є роль тварин у житті людини. Багато з них - важливе джерело харчування і сировина для промислового виробництва (сільськогосподарські тварини, риба, хутрові звірі, різноманітна дичина). Фауна диких тварин є невичерпним джерелом для одомашнення. У наш час інтенсивно одомашнюються хутрові звірі (соболь, норка, лисиця та ін.), проводяться дослідження з приручення лося, страуса, білої куріпки, глухаря та інших. При виведенні нових порід з метою поліпшення якості існуючих використовуються для схрещування їх близькі дикі родичі. Багато тварин є продуцентами корисних речовин (мед, віск, шовк, лак, спермацет, зміїна та бджолина отрута та ін.), які знайшли широке застосування в народній та офіційній медицині. Безхребетні тварини мають особливе значення як фільтратори для очищення води - вони вилучають частки органіки та дрібних організмів із води, тим самим очищаючи ЇЇ (губки, коралові поліпи, сидячі поліпи, ракоподібні, молюски та ін.). Багато видів тварин завдають шкоди сільському господарству, переносять збудників та викликають захворювання людини та сільськогосподарських тварин (найпростіші, гельмінти, комахи, гризуни та ін.). Водночас багато видів є винищувачами вказаних шкідників, в чому полягає їх велика користь. Усім відоме естетичне значення тварин. Тварини є об’єктами наукових досліджень, у тому числі медико-біологічних, використовуються як моделі в біоніці.
Царство животных очень многообразно, оно самое многочисленное, насчитывает около 2 млн. видов. Животные, живущие на Земле, разнообразны по размеру и форме тела: это и синий кит, масса которого достигает 150 тыс. тонн, и микроскопическая одноклеточная амеба.
Несмотря на различия в формах и размерах, все животные имеют общие признаки – клеточное строение и к питанию, дыханию, росту, развитию и размножению – как и другие живые организмы, но у животных есть и особые признаки, которые не свойственны другим организмам.
Животные имеют следующие отличия от растений и грибов:
Питаются готовыми органическими веществами; Не к фотосинтезу; Подавляющее большинство животных перемещаться и совершать различные активные движения; У большинства животных имеются системы органов: пищеварительная, дыхательная, нервная, выделительная, опорно-двигательная. Животные бывают одноклеточные и многоклеточные. Многоклеточные животные образуют самую многочисленную группу живых организмов планеты, насчитывает более 1,5 млн. ныне живущих видов. Одной из важнейших черт их организации является морфологическое и функциональное различие клеток тела. Между клетками в ходе эволюции произошло разделение, что позволило им эффективнее выполнять свои функции. Разные ткани объединились в органы, а органы – в соответствующие системы органов. Для осуществления взаимосвязи между ними и координации их работы образовались регуляторные системы – нервная и эндокринная. Благодаря контролю за деятельностью всех систем, многоклеточный организм работает как единое целое.
Многоклеточные животные имеют более крупные размеры. Для обеспечения питательными веществами у них формируется пищеварительный канал, что позволяет им заглатывать крупные пищевые частицы, поставляющие большое количество энергии. Для их расщепления появляются пищеварительные железы, выделяющие ферменты. Развившаяся опорно-двигательная система обеспечила поддержание определенной формы тела, защиту и опору для органов, а также активное передвижение многоклеточного животного в пространстве. Благодаря этой животные получили возможность осуществлять поиск пищи, находить укрытия и расселяться.
С увеличением размеров организма возникла необходимость в появлении систем, выполняющих роль доставки питательных веществ и кислорода к удаленным от пищеварительного канала и поверхности тела клеткам и тканям, а также удаляющих из них продукты обмена. Так возникают кровеносная, дыхательная и выделительная системы.
Основную транспортную функцию стала играть жидкая соединительная ткань – кровь. Интенсификация дыхательной активности шли параллельно с прогрессивным развитием нервной системы и органов чувств. Произошло перемещение центральных отделов нервной системы в передний конец тела, в результате обособился головной отдел. Такое строение тела позволило животным получать информацию об изменениях в окружающей среде и адекватно реагировать на них. Многоклеточные животные размножаются в основном половым путем, у примитивных многоклеточных – вегетативное и бесполое размножение. У некоторых животных происходит партеногенез (однополое, девственное размножение).
По признаку отсутствия или наличия внутреннего скелета, животные подразделяются на две группы: беспозвоночные и позвоночные. Многоклеточные животные, как правило, характеризуются симметрией строения тела. У кишечнополостных симметрия радиальная, двусторонняя симметрия позволяет животным активно прямолинейно двигаться, сохраняя равновесие, с одинаковой легкостью поворачиваться вправо, влево.
Самыми высокоорганизованными животными являются птицы и млекопитающие.
