у біології послідовність стадій розвитку, через які проходить більшість видів у процесі онтогенезу. Більшість хребетних мають життєвий цикл, що складається з запліднення статевими клітинами (гаметами) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості, у тому числі статевого розмноження, та завершується смертю. Життєвий цикл безхребетних у цілому складніший і може включати реконструкцію зовнішнього вигляду (метаморфоз) і цілковиту зміну життя. Рослини характеризуються власним життєвим циклом із двох різних фаз, відомих під назвою зміни поколінь (статевого — гаметофіта та нестатевого — спорофіта). Багато комах типу цикад, бабок і хрущів мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.
Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують статеві клітини, які передають спадкову інформацію організмам дочірного покоління. За життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий червяк, плазуни, птахи). Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуваням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей чергується статеве покоління (переважно гаплоїдне (гаплофаза)), з нестатевим (переважно диплоїдним (диплофаза)). Чергування поколінь, які розмножуються статевим партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноженя забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, які розмножуються різними підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.
Объяснение:
Ночью луг очень красивый. В небе светит серебристый месяц. В траве
стрекочут сверчки. Тихо, тихо журчит прохладный ручеек. В ручейке
серебрится лунный свет. Маленькие серые мышки снуют туда-сюда. Они
заготавливают себе припасы на зиму. Вдруг над лугом пролетела летучая
мышь. Но никто из обитателей луга ее не испугался. Местами пролетают
светлячки. Ночной луг тих и спокоен.
Жизнь леса.
Лес - это целый мир, полный жизни. Обитатели леса не слишком любят
показываться на глаза гостям. Прячутся в норках лисы, за кустом таятся
трусливые заики. Но если долго гулять по лесу, весной, летом или ранней
осенью, то обязательно заметишь, как кипит жизнь под кронами деревьев.
Если прийти в лес утром, между стволами деревьев еще стоит белёсый
туман. Трава мокра от росы, а деревья стряхивают на путника целый дождь.
В гуще леса темно. Но вот солнце пробивается сквозь листву и озаряет
лесной мир. Птички радостно приветствуют солнышко - ведь теперь им не
угрожает хищная ночная сова! Пернатые начинают свой обычный дневной
щебет. Прыгают по ветвям беспечные маленькие синички и чижики.
Характерно "поскрипывает" в своём гнезде хозяйственный скворец. Стучит по
стволу дятел в красной шапочке. Этот трудяга вытаскивает из-под коры
вредных для деревьев насекомых. Где-то в чаще поёт иволга: как будто
нежные звуки флейты разливаются по лесу.