1. Всі вищі рослини мають органи розмноження.
Запліднення моху, плауна, хвоща, папороті відбувається по воді.
На нестатевому поколінні утворюються спорангії. Зі спори виростає спорофітне покоління.
2. Органи тіла моху: гаметофіт (листочок, стеблик, корінечок), архегонії, антеридії.
Органи тіла хвоща: стебло, листки, спорангії.
3. До нижчих рослин відносять папороті і мохи. Це пов'язано з їхньою примітивністю у порівнянні з іншими групами рослин. У них відсутня справжня квітка та справжнє насіння, а розмноження відбувається за до спор.
4. Більшість хвойних не скидають на зиму листя, оскільки вони мають адаптації, що дозволяють їм витримувати холодні умови. Їхні хвоїни є пристосованими до збереження вологи та захисту від морозу. Це дозволяє їм продовжувати фотосинтез та забезпечувати життєдіяльність навіть в зимовий період.
5. Найдосконалішою групою рослин є квіткові рослини або ангіосперми. Це доведено наступними фактами:
- Вони мають справжні квіти з органами розмноження (стаменами та пестикулами), що сприяє запиленню та насінню.
- У них сформована справжня плодова оболонка, яка захищає насіння та допомагає у його поширенні.
- Квіткові рослини мають розвинену систему коренів, стебел та листків, що сприяє ефективному забезпеченню
води, живильних речовин та фотосинтезу.
6. Папороть і сосна представляють різні групи рослин і не можна визначити одну з них як більш досконалу. Однак, можна зазначити особливості кожної з них:
- Папороті мають примітивну систему розмноження за до спор, але вони володіють великим розмаїттям форм та розмірів листків, що дозволяє їм успішно пристосовуватись до різних середовищ.
- Сосна є представником хвойних рослин і має більш розвинену систему коренів, стебел та листків у порівнянні з папоротями. Вона також має спеціалізовані тканини для проведення води та поживних речовин. Сосна формує справжні шишки з насінням, що сприяє її успішному розповсюдженню.
1. Сенсорні системи людини включають в себе зорову, слухову, нюхову, смакову, рівноважну та дотикову системи.
2. Зорова сенсорна система складається з очей, оптичного нерва та зони зорового сприйняття в мозку. Очі містять корнець, радужку, зіницю, об'єктив, сітківку та сполучну нитку. Функції зорової системи полягають у сприйнятті світла, його конвертації в нервові імпульси та їх передачі до мозку для подальшого аналізу і інтерпретації.
3. Вуха складаються зі слухового та рівноважного апарату. Слуховий шлях включає в себе вушковий канал, барабанну перетинку, слухові кістки та внутрішнє вухо з коклеою. Рівноважний апарат включає в себе три полукружних канали і сачок. Функції вух полягають у сприйнятті і передачі звукових інформаційних сигналів до мозку та регулюванні рівноваги.
4. Нюхова система складається з нюхових рецепторів в носі, а смакова система - з рецепторів на слизовій оболонці рота. Функції цих систем полягають у сприйнятті хімічних речовин різного типу та передачі інформації до мозку для розпізнавання запахів та смаків.
5. Рівноважна система включає в себе рецептори внутрішнього вуха та м'язи, які контролюють тіло по відношенню до гравітації та руху. Дотикова система складається з рецепторів на поверхні шкіри, які сприймають тактильну інформацію та передають її до мозку для інтерпретації.
6. Рецептори внутрішніх органів знаходяться в органах травної, дихальної та сечовидільної систем. Вони сприймають різноманітні інформаційні сигнали, такі як тиск, температуру, біль та хімічні роздратування, і передають їх до мозку для подальшої обробки та регулювання фізіологічної активності.
