Некоторые бактерии имеют органоиды движения — жгутики (от 1 до 50), которые состоят из особого белка — флагеллина. У ряда бактерий они расположены на одном конце клетки, у других — на двух или по всей поверхности расположения жгутиков является одним из признаков при классификации подвижных бактерий.
Тонкая и эластичная клеточная стенка, в состав которой входит муреин, придает бактериальной клетке определенную форму, защищает ее содержимое от воздействия неблагоприятных факторов внешней среды и выполняет ряд других функций. Многие виды бактерий окружены слизистой капсулой.
Плазматическая мембрана образовывать выпячивания внутрь цитоплазмы, называемые мезосомами. На мембранах мезосом располагаются окислительно-восстановительные ферменты, а у фотосинтезирующих бактерий — и соответствующие пигменты, благодаря чему мезосомы выполнять функции митохондрий, хлоропластов и других органелл.
B центральной части клетки находится одна кольцевая молекула ДНК — геном, состоящий примерно из 5 млн пар Нуклеотидов. Некоторые бактерии имеют мелкие кольцевые молекулы ДНК, называемые плазмидами. Ядрышки у бактерий не обнаружены. Отсутствуют также митохондрии, хлоропласты, аппарат Гольджи и другие мембранные структуры, характерные для всех эукариотических клеток. Однако в цитоплазме имеется до 20 тыс. мелких рибосом.
Роль бактерий в биосфере достаточно велика. Благодаря их жизнедеятельности происходит разложение и минерализация органических веществ, отмерших растений и животных. Бактерии играют положительную роль в хозяйственной деятельности человека. Молочнокислые бактерии используются в приготовлении разнообразных пищевых продуктов из молока: сметаны, простокваши, кефира, масла, сыра.
Патогенные бактерии — возбудители опасных болезней у человека и животных: чумы, туляремии, сибирской язвы, пневмонии, дизентерии, туберкулеза и др.
Поражают бактерий я растения, вызывая у них так называемые бактериозы (пятнистость, увядание, ожоги, мокрые гнили, опухоли и др.).
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо. усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки. пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. у нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля. і навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. а погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей. приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.
Тонкая и эластичная клеточная стенка, в состав которой входит муреин, придает бактериальной клетке определенную форму, защищает ее содержимое от воздействия неблагоприятных факторов внешней среды и выполняет ряд других функций. Многие виды бактерий окружены слизистой капсулой.
Плазматическая мембрана образовывать выпячивания внутрь цитоплазмы, называемые мезосомами. На мембранах мезосом располагаются окислительно-восстановительные ферменты, а у фотосинтезирующих бактерий — и соответствующие пигменты, благодаря чему мезосомы выполнять функции митохондрий, хлоропластов и других органелл.
B центральной части клетки находится одна кольцевая молекула ДНК — геном, состоящий примерно из 5 млн пар Нуклеотидов. Некоторые бактерии имеют мелкие кольцевые молекулы ДНК, называемые плазмидами. Ядрышки у бактерий не обнаружены. Отсутствуют также митохондрии, хлоропласты, аппарат Гольджи и другие мембранные структуры, характерные для всех эукариотических клеток. Однако в цитоплазме имеется до 20 тыс. мелких рибосом.
Роль бактерий в биосфере достаточно велика. Благодаря их жизнедеятельности происходит разложение и минерализация органических веществ, отмерших растений и животных.
Бактерии играют положительную роль в хозяйственной деятельности человека. Молочнокислые бактерии используются в приготовлении разнообразных пищевых продуктов из молока: сметаны, простокваши, кефира, масла, сыра.
Патогенные бактерии — возбудители опасных болезней у человека и животных: чумы, туляремии, сибирской язвы, пневмонии, дизентерии, туберкулеза и др.
Поражают бактерий я растения, вызывая у них так называемые бактериозы (пятнистость, увядание, ожоги, мокрые гнили, опухоли и др.).