Відповідь:
1 Травна система: кільчастих червів складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу і кишечника, який закінчується анальним отвором.
Кровоносна система:У зв’язку з ускладненням будови та збільшенням активності у кільчастих червів уперше з’являється кровоносна система замкненого типу, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Кровоносна система забезпечує транспортування поживних речовин і газів та здійснює захист.
Дихальна система: дихання здійснюється через усю поверхню шкіри, багату на кровоносні судини.
Видільна система: представлена парними трубочками (метанефридіями) в кожному сегменті тіла.
А взагалі найважніше- то кільчаста будова тіла. Тому вони і називаються кільчастими червами.
2 Кільчасті че́рви або аннелі́ди або кільчаки́ (Annelida, від лат. annelus — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато паразитичних та мутуалістичних видів.
3 П'явки сприяють відновленню живлення пошкоджених органів. Медична п'явка, випускаючи гірудин в кровоносну систему людини, запобігає утворенню тромбів. Систематичне застосування п'явок може зменшити головний біль і знизити артеріальний тиск у людей, що страждають на гіпертонію.
4 Серед них трапляються хижаки, які полюють на інших тварин. Є ті, які живляться рештками мертвих організмів. Досить багато видів є фільтраторами, що виловлюють органічні частки, проганяючи воду крізь спеціальні цідильні структури. Відомі й паразитичні кільчаки, такі як медична п’явка.
5 Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п'явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п'явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об'єкт лабораторних експериментів.
Значення риб у житті людини дуже велике – загальний світовий вилов риби складає приблизно 50 млн. т. В світовому балансі тваринних білків значення харчової продукції, яка виробляється з риби, близьке до 22% і поступається лише м’ясним (43%) та молочним (35%) продуктам.
Головна цінність риби як продукту харчування полягає в білку. М’ясо риби не поступається по своїм якостям м’ясу крупної рогатої худоби. Білі риби засвоюються організмом людини з меншими енерговитратами і майже повністю засвоюються в шлунково- кишковому тракті. Крім того, з риби отримують жир, багатий на вітаміни, в особливості на вітамін Д, який є необхідним і дітям, і дорослим. Риба – це джерело вітамінів та мінеральних речовин: К, Na, P, Mg, S, Cl, Fе, I.
Рибу радять для дієтичного харчування гіпертонікам, хворим на атеросклероз, схильним до повноти, людям, в яких хворі шлунок та печінка. Особливо корисною є печінка тріски. Калорійність такої риби, як оселедець, не менша, ніж в куриних яєць. Рибу в жодному разі не можна вживати в сирому вигляді, оскільки можливо заразитися паразитичними черв’яками, тому рибу вживають у вареному, смаженому, копченому, соленому чи консервованому вигляді. З риби готується велика кількість різноманітних страв. Крім того, рибу використовують для виготовлення кормового борошна для годування худоби, а з відходів рибної промисловості виготовляють мінеральні добрива. Кожен рік з відходів рибної промисловості виготовляють 10млн. т. кормового борошна, яким удобрюють 50млн. га сільськогосподарських угідь.
Існують види риб (наприклад, гамбузія, плотва), яких використовують в біологічному методі боротьби з личинками кровоссальних комах (наприклад, комарів), які розвиваються у водоймах.
Прісноводні риби, які харчуються рослинами, очищують водойми від зайвої рослинності, попереджуючі їх заболочування (товстолобик, білий та чорний амури).
Деякі риби, наприклад, лососеподібні, мають цінну шкіру, яка використовується для виготовлення промислових товарів.
Також досить важливе значення має спортивне риболовство, яке є одним з видів активного відпочинку на природі. Різноманітних декоративних риб тримають в акваріумах, а також у ставках. Давайте ми з вами переглянемо відео про риб, яких тримають у ставку.
Объяснение:
Эндоплазматическая сеть – это сложная система мембран, образующих трубочки, канальцы, цистерны, пузырьки. Открыта в 1945 году английским ученым К. Портером. Её можно наблюдать только при электронного микроскопа. Различают два вида ЭПС: гладкую и гранулярную.
Гладкая ЭПС имеет вид трубочек, стенки которых представляют собой мембраны, сходные по своей структуре с плазматической мембраной. В ней осуществляется синтез липидов и углеводов. Преобладает в клетках сальных желез, печени, в клетках богатых запасными питательными веществами, например, в семенах растений.
На мембранах каналов и полостей шероховатой ЭПС расположено множество рибосом, основная функция которых синтез белков. Особенно много шероховатой ЭПС в клетках желез и нервных клетках.
Аппарат Гольджи присутствует во всех эукариотических клетках. Он был открыт итальянским ученым К. Гольджи в 1898 г. в нервных клетках. Структурно – функциональная единица аппарата Гольджи – диктиосома.
Комплекс Гольджи представляет собой стопку мембранных мешочков (цистерн) и связанную с ними систему пузырьков.
Он особенно развит в клетках, вырабатывающих белковый секрет, а также в нейронах и овоцитах.
Функции комплекса Гольджи:
транспорт и химическая модификация веществ. синтез полисахаридов. участие в построении клеточной стенки. секреторная. образование лизосом.
Лизосомы открыты в 1955 году с электронного микроскопа. Они представляют собой сферические мембранные мешочки, наполненные пищеварительными ферментами. В одной лизосоме могут находиться 30-50 различных ферментов. Особенно лизосом много в животных клетках.
Лизосомы расщепляют питательные вещества, переваривают попавшие в клетку бактерии, выделяют ферменты, удаляют путем переваривания ненужные части клеток