Все живые системы - это открытые системы, т. е. они обмениваются веществом и энергией с другими системами. Строятся на принципах иерархичности (соподчиненности) и эмерджентности (появление у системы новых свойств, которые отсутствовали у ее элементов) .Особенности химического состава. В состав живых организмов входят те же химические элементы, что и в объекты неживой природы. Однако соотношение различных элементов в живом и неживом неодинаково. Элементный состав неживой природы наряду с кисло-родом представлен в основном кремнием, железом, магнием, алюминием и т. д. В живых организмах 98% химического состава приходится на четыре элемента – углерод, кисло-род, азот и водород.Метаболизм. Все живые организмы к обмену веществ с окружающей средой, поглощая из нее вещества, необходимые для питания, и выделяя продукты жизнедеятель-ности.В неживой природе также существует обмен веществами, однако при небиологическом круговороте веществ они просто переносятся с одного места на другое или меняется их агрегатное состояние: например смыв почвы, превращение воды в пар или лед. Обмен веществ обеспечивает гомеостаз организма, т. е. неизменность химического состава и строения всех частей организма, и как следствие, постоянство их функционирования в непрерывно меняющихся условиях окружающей среды. Единый принцип структурной организации. Все живые организмы, к какой бы системати-ческой группе они ни относились, имеют клеточное строение. Клетка, как уже указыва-лось выше, является единой структурно-функциональной единицей, а также единицей развития всех обитателей Земли. Репродукция. наследственности. Наследственность.
Характеристика мхов: 1. Чередование поколений. Преобладает гаметофитное поколение. 2. Нет проводящей ткани,ксилемы,флоэмы. 3. Спорофит прикреплён к гаметофиту, зависит от него и питается за его счёт. 4. Тело чаще представлено слоевищем 5. Нет корней, но есть ризоиды. 6. Встречаются в сырых,влажных и затенённых местах. 7. Развита покровная ткань,защищает от высыхания.
Печёночные мхи: гаметофит представлен талломом, листья вдоль стебля 3 рядами, ризоиды одноклеточные. Листостебельные мхи: гаметофит всегда "олиственный", листья расположены тесной спиралью, ризоиды многоклеточные.
Трішки багато інформації,можеш вибрати головне ^_^ способи регенерації у рослин на даний час не існує загальноприйнятої класифікації форм регенерації у рослин та термінології. розглянемо класифікацію, виходячи з механізмів регенерації. і. фізіологічна регенерація - відновлення частин при їх природному зношуванні (у рослин - відновлення частин кореневого чохлика, елементів ксилеми, кори; у тварин - відновлення епітелію, слизистої тощо). ii. травматична (репаративна) регенерація: 1. регенерація, зумовлена дедиференціюванням клітин: а) заживання ран - тканини рани дедиференціюють, їх клітини починають периклинально ділитися, утворюючи фелоген, який перетворюється в корковий шар. деколи рана заростає калусом; б) органогенез, пов’язаний з утворенням калуса - клітини рани, дедиференціювавшись, переходять до неорганізованого поділу, утворюючи калус (пухкі паренхімні клітини). за певних умов окремі клітини можуть дати початок адвентивним (не з ембріональних клітин) органам: кореню, пагону; в) соматичний ембріогенез - на поверхні пошкодження утворюється калус. із окремих клітин калуса формуються соматичні зародки (ембріоїди), які за певних умов розвиваються в цілий організм (із епідермальних клітин листків бегонії на ділянці перерізаних жилок утворюються нові рослини); г) відновлення частини без утворення калуса - формування адвентивних пагонів із окремих епідермальних клітин на деякій відстані від пошкодження, відновлення флоеми чи ксилеми обхідним шляхом. 2. регенерація на рівні меристем: а) відновлення апікальних меристем - при повздовжньому розсіканні конуса наростання із кожної половинки можуть регенерувати окремі апекси, як і при незначному видаленні дистального кінця (не більше 80 мкм). у молодих листків папороті відбувається відновлення зрізаної меристематичної верхівки; б) органогенез із попередніх зачатків - відростання бокових пагонів при видаленні апікальної бруньки; відростання бокових коренів при пошкодженні дистальної частини кореневої системи - ліквідується гальмівна дія цитокініну; в) органогенез із новоутворених адвентивних зачатків. стеблові живці рослини утворюють корені завдяки активації периклинального поділу в камбії чи перициклі. індукція поділу пов’язана з дією іок, яка, рухаючись базипетально, нагромаджується в нижній частині живця.
