Бактерии - очень древние прокариотические одноклеточные живые организмы. Рассматривая их значение в природе, лучше всего обратить внимание на бактерий-автотрофов и бактерий-редуцентов, так как именно они играют важную роль в природе:
1) Бактерии автотрофы делятся на хемоавтотрофов и фотоавтотрофов. Фотоавтотрофы - цианобактерии, которые производят множество кислорода благодаря тому, что имеют хроматофор с хлорофиллом, что значит их к фотосинтезу. Хемоавтотрофы используют энергию окисления для своей жизнедеятельности, они окисляют некоторые химические вещества, перерабатывая их в другие соединения, полезные для растений.
2) Бактерии-редуценты являются сапротрофами. Они разлагают мёртвые организмы, а точнее оставшиеся от них органические вещества, до неорганических веществ. Этим они минерализуют (удобряют) почву, делая её пригодной для жизни растений.
Что касается их значения в жизни человека, то они могут приносить как вред (вызывать болезни, действуя как паразитические организмы), так и пользу (человек создаёт штаммы бактерий для получения необходимых себе продуктов).
Бактериальные заболевания человека:
1) Туберкулёз, вызываемый палочкой Коха
2) Ботулизм, вызываемый клостридией ботулизма
3) Холера, вызываемая холерным вибрионом
4) Чума, вызываемая чумной палочкой
5) Столбняк, вызываемый столбнячной палочкой
Положительное значение в жизни человека:
1) Биотехнологи вывели бактерий производить инсулин, необходимый для жизни людей, больных диабетом.
2) В толстом кишечнике у человека находятся лактобактерии (бактерии-симбионты), которые позволяют переваривать клетчатку и перистальтике, формированию каловых масс.
3) Молочнокислые бактерии позволяют нам производить продукты из молока, так как бактерии вызывают скисание этого молока.
4) Некоторых бактерий человек использует на водоочистных сооружениях для очистки сточных вод.
Периферійні терморецептори діляться на холодові, які сприймають сигнали холоду, і теплові — сприймають сигнали тепла. Коли температура навколишнього середовища знаходиться в так званому "нейтральному" діапазоні, приблизно в районі 30 °С, то і теплові, і холодові рецептори працюють з мінімальною активністю. Активність терморецепторів зростає тим більше, чим сильніше відхилення від нейтрального діапазону. Розрізняють чотири типи аферентних сигналів від термочутливих рецепторів. При помірному зниженні температури, приблизно в діапазоні від 30 до 15 °С, активуються холодові рецептори, що суб'єктивно відчувається як прохолода або холод. При підвищенні температури середовища понад 30 °С збільшується активність теплових рецепторів, що відчувається як тепло або жар. Нижче 15 °С і вище 43 °с активуються не тільки терморецептори помірного тепла або холоду, але і больові рецептори, чутливі до екстремального жару або екстремального холоду, і до температурних відчуттів домішуються больові.
ответ:
объяснение:
біологія— міждисциплінарна область академічних дослідів, що часто розглядається як підрозділ обчислювальної біології та намагається моделювати природні біологічні процеси за використання методів прикладної і моделювання.
біологія має як практичні, так і теоретичні застосування в біологічних дослідженнях. класичні дослідження ї біології стосувалися популяційної динаміки та виникнення просторових картин, таких як плями і смуги на тілі тварин. зараз подібні дослідження продовжуються на складнішому рівні, наприклад, методи ї біології застосовуються для дослідження розвитку, роботи органів та інших подібних процесів. крім того, при білок-білковій взаємодії у біологчній клітині, зв'язки між білками та їх частинами зазвичай виражаються у вигляді дуже простих моделей, які не здатні повністю описати систему і вимагають моделювання для цієї цілі, що дозволяє описання системи в кількісній формі, передбачаючи необхідні властивості системи.