Вообще-то тонет, когда хозяин скелета помрет. У Брэма (3 том) написано, что большинство радиолярий обитают на значительной глубине 3-7 тыс. метров и ил на дне глубоких морей в некоторых местах исключительно состоит из скелетов радиолярий. Активное или пассивное движение в толще воды может обеспечиваться анатомическим строением клетки: содержание маслянистых вакуолей, газов, а может активным движением корненожек, коих не счесть
Процессы поступления в организм растения растворов минеральных веществ из почвы и усвоения их клетками называют почвенным питанием. У большинства наземных растений оно происходит с корня. В зоне всасывания корневые волоски поглощают воду и растворенные в ной минеральные вещества из почвы. Они тесно соприкасаются с комочками почвы и почвенным раствором. Слизь, образующаяся на поверхности корневых волосков, растворяет минеральные частицы почвы, облегчая их поглощение.
Поглощенные корневыми волосками вода и минеральные вещества поступают в проводящую зону корня. Здесь по сосудам проводящей ткани они под давлением поступают в стебель. Это давление называют корневым. Наличие корневого давления доказывает «плач» растений — выделение сока из поврежденного или перерезанного стебля. Особенно интенсивно сокодвижение происходит весной. У многих комнатных растений рано утром можно наблюдать выделение капелек воды но краям листа. Это явление тоже свидетельствует о корневом давлении.
Серце- розташоване асиметрично в нижньому середньому середостінні. Серце є біологічним насосом, при ритмічному скороченні якого забезпечується кровообіг в організмі. Під час діастоли, коли стінки серцевих камер розслаблені, кров засмоктується, а при систолі (скороченні стінок серця) кров нагнітається у кровоносну систему. Поздовжня вісь серця йде косо згори донизу, справа наліво і ззаду наперед, вона нахилена у дорослих людей нормостенічної статури приблизно під кутом 40° до стрілової і лобової площин. Серце в грудній порожнині обернене так, що його правий венозний відділ розміщений більше допереду, а лівий артеріальний відділ – донизу.
У серці людини виділяють чотири поверхні і правий край:
груднинно-реброву поверхню, або передню поверхню вона випукла і обернена до груднини та ребер;
діафрагмову поверхню, або нижню поверхню вона сплощена і прилягає до діафрагми; в клініці цю поверхню називають задньою;
–праву і ліву легеневі поверхні , тобто бічні поверхні, що прилягають до легень; правий край – гострий, він утворюється при переході передньої поверхні серця в нижню і належить до правого шлуночка.
