Хребетні тварини добре пристосовані до існування у різних середовищах життя. Риби пристосовані до існування у водному середовищі: мають сплюснуту з обох боків форму тіла; шкіра вкрита лускою і виділяє слиз, що зменшує тертя; кінцівки перетворені на плавники; забарвлення тіла зверху зазвичай темне, як дно водойми, а знизу – яскраве, як небо
Амфібії – мешканці двох середовищ – наземне та водне. Тому вони мають слизову шкіру, яка дозволяє пересуватись. Тіло зазвичай холодне і притиснуте до землі. Очі прикриті повіками, вушні раковини відсутні.
Більшість рептилій – мешканці водного та наземного середовища, до нього плазуни пристосувались таким чином: кінцівки зникли або закінчуються довгими пальцями, пальці закінчуються кігтями; суха шкіра, вкрита роговими утворами; очі прикриті тонкими плівочками, що захищають від пересихання.
Для життя в наземно-повітряному середовищі та польоту птахи мають такі пристосування: компактне тіло, невелика голова, гнучка шия, шкіра, вкрита оперенням, передні кінцівки перетворені на крила.
Більшість ссавців пристосовані до життя в наземному середовищі, тому їхня шкіра вкрита волосяним покривом і має залози. Але серед ссавців є й такі, що пристосовані до польоту (наприклад, кажани), до життя у воді (наприклад, дельфіни) або у землі (наприклад, кріт).
Объяснение: Извини там я не знаю что писать(
Органи дихання плазунів відрізняються від таких у земноводних більшим диференціюванням. Вони занурені глибше всередину тіла і з'єднуються з навколишнім середовищем за до добре розвинених дихальних шляхів. Від гортані відходить довга дихальна трубка, або трахея, підтримувана численними хрящовими кільцями. Ззаду трахея розділяється на дві трубки (бронхи), ведучі кожна у відповідну легеню. Розвиток дихальних шляхів захищає легені від висушуючої і охолоджуючої дії повітря, що поступає в організм з навколишнього середовища.