7. 1) На поверхні півкуль головного мозку є борозни (наверно просто тут прям странная формулировка). Найбільші борозни: центральна, бічна та передцентральна. Кора утворена сірою речовиною та вкриває всю її поверхню. Основну масу становить біла речовина, що знаходиться під корою. 2) Рефлекс - реакція організму у відповідь на подразнення. Найпростіша рефлекторна дуга складається з аферентного та еферентного нейронів. Складна - має вставні нейрони. 3) Аксон - довгий відросток нейрона. Дендрит - короткий відросток нейрона. Мієлінова речовина - жироподібна речовина, яка вкриває та захищає аксон, але деякі ділянки лишає незахищеними. Остеоцит - клітина кістковою тканини хребетних тварин і людини. Ядро - клітинна органела еукаріот, що зберігає спадкову інформацію про неї у вигляді ДНК. Зайве: остеоцит, бо усі інші компоненти ланцюга є частинами нейрона.
11. Будова нейрона:
1. Аксони - довгі відростки нейрона, по яким передається інформація від нейрону до нейрону. 2. Тіло нейрона - перикаріон,що оточує ядро та більшість частин клітин нейрону, які необхідні для метаболізму і клітинної регенерації. 3. Дендрити - короткі відростки, що передають нервовий імпульс до тіла нейрона. Види нейронів за функціями: 1) Аферентний, або чутливий - сприймає подразнення та несе його до мозку; 2) Еферентний, або руховий - несе команду від мозку до робочого органу. 3) Вставні - поєднують чутливі і рухові, може утворювати білу речовину мозку. Взаємозв’язок між цими функціями та будовою у тому, що функції виконуються завдяки дії частин нейрона (аксонів, дендритів), а тіло безпосередньо сприймає інформацію.
12. Головний мозок людини складається з 5 відділів: великий (передній, кінцевий), проміжний, середній, задній (мозочок), довгастий мозки. Складається зі стовбура (довгастий, середній, проміжний мозки та варолієв міст), мозочка, великого. Через увесь стовбур проходить ретикулярна формація - плетиво із нейронів, що збуджує та тримає в тонусі відділи ЦНС. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. Найдовший - блукаючий нерв - він іннервує органи голови, шиї, грудей, черева. Він змішаний (має і аферентні й еферентні нейрони).
Довгастий мозок - анатомічне продовження спинного мозку, від якого починається ретикулярна формація, видовжений, зверху з‘єднаний з варолієвим мостом.
Варолієв міст - частина стовбуру, що з‘єднує довгастий та середній мозок.
Середній складається з чотиригорбкового тіла і ніжок великого мозку.
Проміжний складається із зорових бугрів, таламусу, гіпоталамусу та епіфізу. Тут знаходиться центр болю.
Мозочок складається з 2-х півкуль, з‘єднаних черв‘яком. Координує рухи тіла.
Великий, передній, або кінцевий мозок складається із кори, утвореної сірою речовиною. Під нею підкорка - біла речовина з окремими ядрами сірої. Поділяється на ліву і праву півкулі, що з‘єднані мозолистим тілом. У корі знаходиться 12-18 млрд. нейронів. Для збільшення поверхні кори має складки - звивини; найглибші звивини - борозни. Найбільші борозни: латеральна (бічна), центральна. Вони поділяють кору на долі: лобну, тім’яну, потиличну, скроневу.
Коротко.. скелет у большей части рыб двоякий: наружный – защитный (чешуя) и внутренний – опорный. внутренний скелет состоит из осевого скелета, скелета головы (черепной коробки, предохраняющей головной мозг и связанной с жаберным и челюстным аппаратом) , скелета грудного (плечевого) и тазового поясов и плавников – парных и непарных. осевой скелет может быть представлен хордой или позвоночником. у круглоротых, осетровых и двоякодышащих хорда сохраняется в течение всей жизни. у всех остальных рыб хорда имеется на ранних этапах развития, а у взрослых заменяется позвоночником, состоящим из позвонков. черепная коробка соединена с позвоночником неподвижно. шеи у рыб нет. это вызывается спецификой образа жизни и среды обитания – необходимостью разрезать головой воду. скелет млекопитающих во многом сходен со скелетами других позвоночных животных. он состоит их позвоночника, черепа, скелета парных конечностей. грудная часть позвоночника, ребра и грудина, как у большинства пресмыкающихся, образует грудную клетку. в позвоночнике млекопитающих выделяется пять отделов: шейный, грудной, поясничный, крестцовый и хвостовой. череп состоит из меньшего, чем у пресмыкающихся, числа костей: часть их срастается между собой во время зародышевого развития. мозговая коробка черепа развита сильнее, чем у других позвоночных животных. пояс передних конечностей большинства млекопитающих состоит из ключиц и лопаток. тазовой пояс состоит из двух тазовых костей, каждая из которых образовалась срастанием трех костей. зубы млекопитающих дифференцированы и находятся в ячейках челюстей. скелет земноводных по сравнению с рыбами имеет ряд изменений. в осевом скелете позвоночник земноводных в связи с полуназемным образом жизни более расчленен. он включает шейный, туловищный, крестцовый и хвостовой отделы ( рис. 69 ). шейный отдел представлен одним позвонком его тело невелико и несет две сочленовные ямки, при которых позвонок сочленяется с черепом. число туловищных позвонков различно. наименьшее число их у бесхвостых (обычно 7), наибольшее - у безногих (более 100). единственный крестцовый позвонок (у безногих отсутствующий) несет длинные поперечные отростки к которым причленяются подвздошные кости таза. хвостовой отдел наиболее типично выражай у хвостатых, у безногих он мал, а бесхвостых представлен косточкой - уростилем: во время эмбриональнито развития он закладывается в виде ряда отдельных позвонков, впоследствии срастающихся. .
Я бы ответила 2, 3, 6