будова й функції тонкого кишечника
тонкий кишечник поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до дванадцятипалої кишки. дванадцятипалою кишкою починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. до дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.травлення в тонкому кишечнику
у дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. на виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. значну роль у процесах травлення відіграє печінка.всмоктування поживних речовин
поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань - ворсинок. всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. ворсинки з війок - ниткоподібних відростків. завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2 . всмоктування - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу. активна діяльність мембран полягає в транспорті речовин проти градієнта концентрації. при цьому витрачається енергія атф. амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.
Объяснение:
Урок по теме «Тип членистоногие. Класс Ракообразные. Класс Паукообразные».
Цели урока:
Познакомить учащихся с характерными признаками членистоногих как наиболее высокоорганизованных беспозвоночных.
Познакомить учащихся с многообразием и особенностями, обеспечивающими процветание и широкое распространение на Земле.
Рассмотреть характерные признаки изучаемых животных.
Оборудование: раздаточный материал, оформление класса
Ход урока.
Членистоногие – это раки, крабы, пауки, скорпионы, многоножки, насекомые и другие малоизвестные животные. Их великое множество на Земле! Число отдельных особей даже приблизительно невозможно подсчитать, но несомненно, что такие подсчеты дали бы астрономические цифры. Одних лишь видов членистоногих около 3 миллионов! Академик М.С.Гиляров сказал о них: «Это намного превышает число всех видов всех остальных типов животных и растений. Особенно обильны видами насекомые, на долю которых падает 90% известных видов членистоногих». В чем же особенности данного типа?
ответ А , даже не знаю, как объяснить, это логично)