Антропогендік фактор (грек. anthropos – адам, genos – тегі, пайда болуы, лат. faktor – іс-әрекет) – адамның барлық тірі организмдердің мекен ортасы ретіндегі табиғатты өзгертуіне әкеп соғатын немесе олардың тіршілігіне тікелей әсер ететін сан алуан әрекеттері. Антропогендік факторға қоршаған ортаға адамның тигізген іс-әрекетінің нәтижесінде атмосфера, өзен-көл және мұхит құрамының өзгеруі, сондай-ақ технология қалдықтар мен радиоактивтік заттардың әсерінен топырақтың ластануы, сөйтіп, жалпы экожүйенің құрамы мен құрылысының бұзылуы жатады. Қазіргі кезде адамның іс-әрекетінің кең көлемде бүкіл биосфераға ерекше әсер етуі жер шарының барлық аймақтарында айқын байқалуда. Бүкіләлемдік бақылау институтының (АҚШ, Вашингтон қ.) мәліметтері бойынша табиғи орта жылдан-жылға нашарлап барады. Интернет жариялаған негізгі мәліметтерде жыл сайын 16,8 млн. га тропиктік ылғалды орман жойылатыны, жерді дұрыс пайдаланбау салдарынан жыл сайын 6 млн. га шөл пайда болатыны, қышқыл жаңбырдан 50 млн. га орманның зақымдалғаны, жыл сайын біздің планетамызда жыртылатын жердің 26 млрд. т құнарлы қабаты жойылатыны, өсімдіктердің 25 – 30 мың түрі жойылып кету қаупінде тұрғаны атап көрсетілген. Кейінгі кезде атмосфераға жыл сайын 400 млн. т күкірт диоксиді, азот және көміртек оксид|оксидтері, қатты бөлшектер шығарылатыны анықталды. Қазақстанда Арал өңірінің, Семей жерінің, Балқаш маңының, Каспий алқабының экол. апатты аймақтарға айналуына Антропогендік факторлар негіз болып отыр.[1]
Антропогендік факторлар тікелей (жою, енгізу, акклиматизация, қорғау) және жанама (ланшафтылар мен оның жеке құрамдас бөліктерінің өзгерісі - орманның кесілуі, жердің жыртылуы, пайдалы қазбалардың өндірілуі, карьерлердің, үйінді, террикондардың пайда болуы т.б.) болуы мүмкін. Жанама антропогендік факторлар бір уақытты көп аумақты қамти отырып, өсімдіктер мен жануарлар әлемінде, қоршаған ортаға өзгерістерді тудырады.
Адам қандай да бір жерде тек тірішілік етіп қоймай, өзінің шаруашылық әрекеті арқылы табиғатқа әсер етеді.Адам табиғат кешенінің бір немесе бірнеше құрамдам бөлігіне оның құрылымы мен қызметін өзгерте отырып, тұтас табиғат кешеніне әсер ететінін, антропогендік ландшафт құратынын толық түсінбейді.
Відповідь:
Ще холодні в лісі ранки,
Сніг ще в лузі дотліва,
Та розкрила на світанку
Сині очі сон-трава.
Ще можливі віхоли, нічні заморозки, холоднеча, але
квітка сон-трава цього не боїться, вона завбачливо "утеплилась" щільним шаром м'якеньких срібних волосків, наче закуталась в хутряну шубку.
Назву свою - сон-трава (або л) - рослина дістала через те, що її квітки в негоду і холод закриті, наче сплять, або через те, що використовували це зілля в народній медицині як снотворний засіб.
бабочки в полете
ЛЕГЕНДИ
1) Колись давно навесні молода вродлива дівчина пішла до лісу назбирати квітів. І так вона захопилася красою лісу, що зайшла в саму гущину, де жив лісовий дух.
Побачивши красуню, він вирішив заманити її ще далі та назавжди залишити в себе. Перетворився він на молодого парубка й каже: «Залишайся зі мною. Я — цар. Мені все підвладно!» А дівчина вже мала нареченого у своєму селі та й відмовила лісовику.
Розгнівався лісовий дух, став старим дідом і закричав: «Усе одно ти будеш зі мною та ніколи не вийдеш із мого дрімучого царства!».Напустив він на красуню чари сну. Зімкнула вона очі, упала непритомною й розчинилася...
А на тому місці з'явилися квіти дивної краси. Називати їх стали сон-травою.
2) Польська легенда розповідає, що одного разу восени мисливець побачив, як ведмідь викопав якийсь корінь, лизнув його та пішов у барліг.
Цікаво стало мисливцеві, він і собі лизнув корінь... та заснув міцним сном.
Пробудився бідолага аж навесні. Вийшов із лісу, а люди в полі вже орють землю й сіють хліб! Прийшов у село, а рідня його поминає як померлого. Зраділи родичі, а старий знахар сказав: «Не то був корінь, а сон-трави».
Сон-трава в фольклорі
Сон-трава вважалася магічною рослиною. Вірили, що заснувший у ній буде наділений даром передбачення. Якщо її на ніч покласти під подушку, то неодмінно насниться віщий сон.
Говорили, що за сон-травою в ліс потрібно йти тільки з чистими помислами. Зривати квіти радили в тиші, загадуючи при цьому своє найзаповітніше бажання.
Використання в медицині
Сон-трава л) — не тільки гарна рослина, а ще й лікарська. У народній медицині використовують траву лу, яку збирають під час цвітіння та викопують кореневища.
Відварами із сон-трави лікують безсоння, нервові захворювання, бронхіт, хвороби нирок тощо. Ліки із сон-трави вбивають мікроби.
Але слід пам'ятати, що рослина отруйна!
При потраплянні на шкіру її сік викликає появу пухирів і навіть може викликати нариви. Потрапляння всередину спричиняє запалення нирок, шлунка й зупиняє серце.
Лікуватися сон-травою треба вміти.
Не знищуй первоцвіти!
красная книга сон трава
Рослина дуже декоративна, і шкода, що її бездумно нищать, зриваючи оберемками, тому все рідше трапляється ця весняна красуня у наших лісах.
Якщо вам подобається квітка, то рослину можна виростити на підвіконні або клумбі.Сон-траву можна розмножувати насінням, а також частинами кореневища.сон трава фото
На одному місці вона може рости понад десяти років. Сіянці починають цвісти на другому-третьому році життя.
Пояснення:
Половые и соматические