Оскільки кількість дощових черв'яків підрахувати неможливо — відомо лише, що вона збільшується навесні й восени і зменшується влітку і взимку — то не можна точно вказати й обсяг роботи, що вони виконують. Втім, американський конгресмен Дж. Мейсон стверджував, що вага дощових черв'яків принаймні вдесятеро перевищує вагу всього людства. Тільки на землях штату Іллінойс за нормальних умов ґрунт містить 600 мільярдів дощових черв'яків, тобто 100 тис. на одного жителя.
Слід визнати за цими невтомними трударями два принципових достоїнства. По-перше, дощові черв'яки перетворюють масу рослинних залишків — мертвого листя та інших подібних речовин — на мікроскопічні частини. Гній, наприклад, вони подрібнюють удвоє швидше, ніж це відбувається при бактеріальній дії.
По-друге, черв'яки енергійно проривають у землі мініатюрні канали й галереї, що утворюють мережу капілярів, дренажу і вентиляційну систему у шарі глибиною близько 30 см. По цих каналах дощова вода швидко проникає під ґрунт, забираючи із собою та розчиняючи екскременти дощових черв'яків, що одразу придатні для засвоювання рослинами. Канали ці не тільки полегшують процес розгалуження коренів, а й сприяють вентиляції під ґрунтом, куди потрапляє кисень.
Але ці крихітні трудівники виконують ще й іншу роботу.
Вони видають майже в прямому розумінні аналіз ґрунту, і якість цього аналізу не поступається рівню роботи лаборанта. Досвідчений землероб вміє розшифрувати ці аналізи гаючи за станом здоров'я, активністю і життєздатністю дощових черв'яків. Якщо, копнувши восени лопатою, він знаходить особини яскраво-червоного кольору, розпухлі і активні, це є ознакою того, що у наступному році він може розраховувати на добрий урожай і що на його землях все гаразд. Якщо, навпаки, дощових черв'яків мало, вони бліді і малорухомі, слід готуватися до неприємностей.
Останнє десятиліття все частіше, як у США так і у країнах Європи, почали штучно розводити дощових черв'яків, що породило нові агротехнічні терміни — "вермикультура" та "вермикомпостування". Ґрунти нашої Північно-Східної зони Полісся дерново-підзолисті, збіднені на гумус, тому постійно потребують внесення добрив. То ж і постає проблема — як поліпшити якість ґрунту своєї садово-городньої ділянки і збільшити його родючість. Далеко не кожний має можливість забезпечити щорічне внесення органічних добрив.
Одним із методів оздоровлення ґрунту є вермикомпостування — накопичення органічних решток рослин і відходів в компостних ямах, куди поселяють дощових черв'яків. Інший б — це закопування восени і навесні у ґрунт на глибину 30 см бур'яну, соломи, листя і інших рослинних відходів. Цим ви досягнете збільшення чисельності дощових черв'яків і зрештою збиратимете кращі врожаї з ділянки.
Зберегти чистими, родючими, здоровими наші грунти до оцей непомітіний дощовий черв'як. Бо результати його роботи — не хімічні засоби, а біологічні добрива і засоби знищення хворобоутворюючих бактерій. Отже, до зберегти наше з вами здоров'я і нашу землю!
Папоротники играют большую роль в жизни человека. Многие папоротники используют в медицине. Например, из корневищ щитовника мужского делают противоглистные препараты; лигодиум мелколистный используют для лечения открытых ран, схизею вильчатую, при лечении кашля и болезней горла. Лекарственным растением является папоротник орляк. Некоторые папоротники являются своеобразными зелеными удобрениями. Некоторые виды азоллы используются в сельском хозяйстве, они обогащают почву азотом. Вудвария вирджинская поселяется в сфагновых болотах, образуя своими корневищами сплетения, и вместе с другими болотными растениями является торфообразователем. У некоторых видов папоротников части растения употребляют в пищу. У папоротника орляка съедобны молодые закрученные “завитки” листьев, собирают их рано весной, в первые 2 недели их появления. Их консервируют, солят, сушат. Листья используют для супов, их жарят. В Японии и Китае из корневищ добывают крахмал. Папоротники – великолепные декоративные растения, их используют для украшения жилых помещений, в аквариумах и водоемах (сальвиния, азолла, нефролепис возвышенный, адиантум венерин волос) . Жесткие, прочные и длинные стержневые части листа папоротников используются для различных поделок. Каменный уголь, образовавшийся из отмерших древовидных папоротников – один из лучших видов топлива, сырье для химической промышленности. Из него получают горючий газ, анилиновые краски, лаки, пластмассы, лекарства, сахарин, духи.
Здесь надо было не про эмбриональный писать, а про постэмбриональный
Постэмбриональный или, как его еще называют – постнатальный, период человеческого развития подразделяется на три основных периода:
ювенильный, который длиться до момента полового созревания;
зрелый, включающий период взрослости в половозрелом состоянии;
период старости, который заканчивается смертью.