1,С кровеносной системы клетки и ткани организма снабжаются питательными веществами и кислородом и освобождаются от продуктов обмена веществ. Поэтому кровеносную систему иногда называют транспортной, или распределительной, системой.
2,Основная функция нервной системы —интеграция внешнего воздействия с соответствующей при реакцией организма.
Вся нервная система делится на центральную и периферическую. К центральной нервной системе относится головной и спинной мозг. От них по всему телу расходятся нервные волокна —периферическая нервная система. Она соединяет мозг с органами чувств и с исполнительными органами — мышцами и железами.
3, Переваривание пищи, всасывание питательных веществ и расщепление белков.
Термін «полімерія» був уведений в науку Є. Берцеліусом (1779—1848) в 1833 р. для позначення особливого виду ізомерії, при якій речовини однакового складу відрізняються молекулярною масою. Наприклад, етилен і бутилен, кисень і озон. Синтетичні полімери на той час ще не були відомі, а перші згадки про них відносяться до 1838 (полівініліденхлорід) і 1839 (полістирол). Тому такий зміст терміну не відповідає сучасним уявленням.
Деякі полімери вірогідно одержували ще в першій половині XIX ст. Це були побічні та небажані на той час продукти «осмолення» основної хімічної реакції. Реакції полімеризації та поліконденсації, які вели до утворення таких продуктів на той час намагалися подавити. Тому для полімерів ще іноді використовують термін «смола».
Хімія полімерів, як наука, виникла лише після створення в 60-х роках XIX ст. російським хіміком О. Бутлеровим (1828—1886) теорії хімічної будови органічних речовин, що дало можливість систематизувати величезний практичний матеріал, накопичений на той час органічною хімією.
Реакція Кучерова заклала основу промислового синтезу складних і простих вінілових ефірів, які використовуються для утворення ряду полімерів (наприклад, полівінілацетата). Вуглеводні ацетиленового ряду також дуже легко полімерізуються з утворенням циклічних вуглеводнів ряду бензола.
Колібрі вживає їжі на одиницю маси в 100 разів більше, ніж слон.
Колібрі-бджілка – Ця крихітка (її маса близько 1,6 гр.), щоб вижити, повинна увесь час їсти: за день вона споживає близько 2 грам квіткового нектару, тобто кількість споживаної їжі трохи більше її власної ваги. Зависаючи над квіткою, вона здійснює 90 помахів крилами в секунду.
На рух і на обігрів тіла потрібно дуже багато енергії, до того ж їжа, споживана колібрі, не містить жирів, які дуже енергоємні, і швидко перетравлюється, засвоюється і витрачається, що вимагає її постійного поповнення.