Фотосинтез — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів , часто з виділенням кисню як побічного продукту.
Значення:Фотосинтез є основним джерелом біологічної енергії, фотосинтезуючі автотрофи використовують її для утворення органічних речовин з неорганічних, гетеротрофи існують за рахунок енергії хімічних зв'язків, запасеної автотрофами, вивільняючи її в процесах аеробного та анаеробного дихання.Фотосинтез є головним методом залучення неорганічного вуглецю в біологічний цикл. Весь кисень атмосфери біогенного походження є побічним продуктом фотосинтезу.
Сутність:Цей складний і багаттоступінчастий процес розпочинається з поглинання квантів світла молекулою хлорофілу. Зелений колір його зумовлений поглинанням переважно червоних і фіолетових променів сонячного спектра. З моменту поглинання сонячного світла хлорофілом розпочинається світлова стадія фотосинтезу.Під впливом фотонів світла відбувається збудження молекули хлорофілу.Суть цього процесу полягає в тому, що електрони в молекулі хлорофілу переходять на вищий енергетичний рівень, нагромаджуючи потенціальну енергію. Частина з них відразу повертається на попередній рівень, а енергія, яка виділяється при цьому, випромінюється у вигляді теплоти. Значна частина електронів з високим рівнем енергії передає її іншим хімічним сполукам для виконання фотохімічної роботи, яка здійснюється в кількох основних напрямках.Далі настає темнова стадія фотосинтезу, для перебігу якої світло не потрібне. За наявності вуглекислого газу та енергії АТФ, що утворилися внаслідок перебігу світлових реакцій, відбувається приєднання водню до CO2, який надходить у хлоропласти із зовнішнього середовища. Відбуваються послідовні реакції за участю специфічних ферментів, внаслідок чого утворюються різні сполуки, серед яких перше місце посідають вуглеводи.
Название критерия Признаки особей по критерию Исключение 1. Морфологический Сходство внешнего и внутреннего строения организмов. Виды-двойники, половой диморфизм, полиморфизм. 2. Физиологический Сходство всех процессов жизнедеятельности и возможность получения плодовитого потомства при скрещивании. У разных видов сходство процессов жизнедеятельности. Наличие межвидовых гибридов. 3. Экологический Сходство по питания, местам обитания, наборам факторов внешней среды, необходимых для существования. Экологические ниши разных видов перекрываются. 4. Географический Занимают определённый ареал. Космополиты. Совпадение ареалов разных видов. 5. Биохимический Сходство по биохимическим параметрам – состав и структура белков, нуклеиновых кислот. Есть очень близкие по биохимическому составу виды. 6. Этологический Сходство в поведении. Особенно в брачный период (ритуалы ухаживания, брачные песни и т. д.) . Существуют виды с близким поведением. 7. Цито-генетический а) Цитологический Особи одного вида скрещиваются между собой и дают плодовитое потомство (основан на сходстве числа хромосом, их формы и строения) . Хромосомный полиморфизм в пределах вида; у многих разных видов число хромосом одинаково. б) Генетический Генетическая изоляция видов. Наличие постпопуляционных механизмов изоляции. Важнейшие из них — это гибель мужских гамет (генетическая несовместимость) , гибель зигот, нежизне гибридов, их стерильность, наконец, невозможность найти полового партнера и дать жизне плодовитое потомство Собака и волк, тополь и ива, канарейка и зяблик дают плодовитое потомство. (Наличие межвидовых гибридов) 8. Исторический Общность предков, единая история возникновения и развития вида.
Понятие о природном сообществе. В природе все организмы существуют не одиночно, а живут совместно, сообща, взаимодействуя друг с другом — в сообществе. При этом они образуют своеобразные природные комплексы живых организмов. В них входит обычно много разных видов растений, грибов и многообразных бактерий. В них также много разнообразных животных. Такие природные сообщества живых организмов возникают не случайно. Они всегда обусловлены конкретными природными условиями — абиотической средой (т. е. неживой природой).Сложившееся в природе естественным путем сообщество живых организмов, характерное для данных конкретных условий, представляет собой единую природную целостность. Такое взаимодействующее единство разнообразных организмов и условий абиотической среды называют природным сообществом или биогеоценозом (от греч. биос - "жизнь", ге - "земля", койнос - "общий").
Фотосинтез — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів , часто з виділенням кисню як побічного продукту.
Значення:Фотосинтез є основним джерелом біологічної енергії, фотосинтезуючі автотрофи використовують її для утворення органічних речовин з неорганічних, гетеротрофи існують за рахунок енергії хімічних зв'язків, запасеної автотрофами, вивільняючи її в процесах аеробного та анаеробного дихання.Фотосинтез є головним методом залучення неорганічного вуглецю в біологічний цикл. Весь кисень атмосфери біогенного походження є побічним продуктом фотосинтезу.
Сутність:Цей складний і багаттоступінчастий процес розпочинається з поглинання квантів світла молекулою хлорофілу. Зелений колір його зумовлений поглинанням переважно червоних і фіолетових променів сонячного спектра. З моменту поглинання сонячного світла хлорофілом розпочинається світлова стадія фотосинтезу.Під впливом фотонів світла відбувається збудження молекули хлорофілу.Суть цього процесу полягає в тому, що електрони в молекулі хлорофілу переходять на вищий енергетичний рівень, нагромаджуючи потенціальну енергію. Частина з них відразу повертається на попередній рівень, а енергія, яка виділяється при цьому, випромінюється у вигляді теплоти. Значна частина електронів з високим рівнем енергії передає її іншим хімічним сполукам для виконання фотохімічної роботи, яка здійснюється в кількох основних напрямках.Далі настає темнова стадія фотосинтезу, для перебігу якої світло не потрібне. За наявності вуглекислого газу та енергії АТФ, що утворилися внаслідок перебігу світлових реакцій, відбувається приєднання водню до CO2, який надходить у хлоропласти із зовнішнього середовища. Відбуваються послідовні реакції за участю специфічних ферментів, внаслідок чого утворюються різні сполуки, серед яких перше місце посідають вуглеводи.