Гамети самця - дрібні, вони здатні до руху (реотаксис – рух проти течії слизу, хемотаксис — рух на хімічні подразники – гіногамони самки), не містять запасів поживного матеріалу і називаються сперматозоїдами чи сперміями.
Статеві клітини самок, або яйцеклітини, мають неоднакову будову у тварин різних видів. Всі вони являють собою досить велику, найчастіше округлу клітину, яка має кругле ядро з ядерцем і велику кількість цитоплазми. В цитоплазмі знаходяться органели і включення. Поживним матеріалом є білкові включення (у вигляді жовтка). Кількість його може бути різна в зв’язку з неоднаковими умовами розвитку зародка, на чому й базується класифікація яйцеклітин.
Вивчаючи статеві клітини, слід пам'ятати, що спермії та яйцеклітини відрізняються за морфологією та функціями. Статеві клітини самця (спермії) передають батьківські гени, за до апарата руху забезпечують зустріч з яйцеклітиною, вносять у неї центріоль. Всі сперматозоїди несуть негативний електричний заряд, що перешкоджає їх склеюванню в спермі. Кількість сперматозоїдів, що утворюються у самців, завжди колосально. Наприклад, еякулят здорового чоловіка містить близько 200 млн. сперматозоїдів (жеребець виділяє близько 10 млрд. сперматозоїдів). Статеві клітини самки (яйцеклітини) відзначаються великою масою цитоплазми (запаси білкових трофічних включень), наявністю складної системи оболонок, поляризованою будовою клітини. Статеві клітини мають характерну здатність до запліднення, точніше до злиття з клітиною протилежної статі, що дає початок розвитку нового організму. У зв'язку з цим, статеві клітини порівняно із соматичними мають ряд особливостей, із яких найбільш важливою є наявність у них половинного набору хромосом (гаплоїдного), а разом з ним і ДНК.
Они хвойные, они имеют смоляные ходы в древесине и коре, древесина их имеет определенные сходства, похожа и кора. На этом сходства заканчиваются