Отметь, какие из пословиц отражают главную мысль басни - Толстой. Как мужик убрал камень Сам смекай, где берег, где край! Ты только свистни, а я и сам смыслю.
Визначити джерела походження фразеологізмів пропоную так:
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
Визначити джерела походження фразеологізмів пропоную так:
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
