Писатель всеми своими произведениями обращается к
человечеству, доказывая сюжетами, что бездушное
технократическое общество не имеет будущего.
Отчасти, правда, иносказательно на этот во отвечает рассказ "Улыбка".
То, что рассказ в оригинале имеет название "The Smile",
(улыбка) отнюдь не случайно.
Определённый артикль отсылает нас к определённой
улыбке, и первое, что приходит на память – это улыбка
Мона Лизы.
Картина Леонардо играет в тексте центральную роль,
вокруг неё разворачивается конфликт, а в финале улыбка
Джоконды озаряет будущее Тома, придавая ему силы
и вселяя в него уверенность
Объяснение:
Незважаючи на формальну гомогенність японської культури, вона має об'єктивні умови для розвитку гетерогенного культурного Його існування пов'язане із географічними особливостями країни. Японські острови пролягають у різних кліматичних поясах — від помірного до субтропічного, а населені райони розділені між собою високими горами. Різноманітність природних умов сприяла існуванню економічної і культурної регіональної диференціації. В часи, коли не існувало японської національної держави, а сама Японія поділялася на сотні удільних володінь, культурна гетерогенність була нормою. Мешканці Японського архіпелагу мали різні регіональні мови і були носіями радше регіональної, а не загальнонаціональної, свідомості.
Объяснение:
