Требования безопасности во время занятий
1. Выполнять все действия только по указанию учителя.
2. Не делать резких движений во время работы.
3. Соблюдать порядок на рабочем месте и дисциплину.
4. Осторожно пользоваться красками и необходимыми на уроке
материалами.
5. Не покидать рабочее место без разрешения учителя.
Требования безопасности в аварийных ситуациях
1. При плохом самочувствии прекратить занятия и сообщить об этом учителю.
При возникновении пожара в кабинете, немедленно прекратить занятия,
по команде учителя организованно, без паники покинуть помещение.
При получении травмы немедленно сообщить о случившемся учителю.
Требования безопасности по окончании занятий
После окончания работы произведите уборку своего места.
2. Вымойте лицо и руки с мылом. 3. Обо всех недостатках, обнаруженных во время работы, сообщите учителю.
Правовідносини — це врегульовані нормами права суспільні відносини, у ході яких їхні учасники реалізують свої суб'єктивні права і виконують юридичні обов'язки.
Серед усього різноманіття суспільних відносин — економічних, політичних, моральних, культурних — правовідносини вирізняє те, що вони регулюються правом. Право регулює не всі, а тільки найважливіші для держави, суспільства та окремої людини відносини, без яких неможливою є їхня нормальна життєдіяльність. Це відносини власності, управління, економічні, сімейні, суспільна праця і розподіл тощо. Інші відносини або не регулюються взагалі (сфера дії моралі, дружби, симпатії, кохання тощо), або регулюються лише частково. Наприклад, у сім'ї, крім тих питань, які регулюються за до права, існують також суто особистісні відносини між подружжям, батьками й дітьми, що регулюються нормами моралі, релігії, звичаями. Учасники правових відносин наділяються державою взаємними, пов'язаними між собою правами та обов'язками. Ці відносини стають підконтрольними державі й керованими нею.
Маленький Сергій, йдучи по вулиці, щось тихенько наспівував. Аж раптом почув тихенький писк з кущів. Заглянувши туди, побачив синичку, і тільки розгледівши її , побачив зламане крило. Ця жовто груда пташечка відразу приглянулась хлопчику. Вона була маленька, з тендітним чорним дзьобиком, синенькою голівкою і , надиво, гострими кігтиками. Взявши пташину до рук він відчув м"якенький пух на животику синички, а заглянувши до її чорних ,наче вуглики, оченят, не міг залишити пташку в біді.
Сергійко обережно заховав синичку в куртку і побіг додому.Пролунав дзвінок в двері. На порозі стояв розхристаний сергій і якось дивно посміхався.
- Що сталось? - спитала мама.
- Мамо, поглянь, кого я знайшов! Їй потрібна до пригортаючи пташку сказав хлопчик.
- Гаразд. Давай ми її відвеземо до ветеринара. ми ж не лікарі. Добре?
- Добре! - на крик радощів прийшов тато.
- Що сталось? - занепокоїно спитав батько
- Татку, татку , дивись, я знайшов поранену пташечку і ми повеземо її до ветеринара!
- Ну це добре, що ти вирішив до крихітці. Ти справжній чоловік! - посміхнувшись наостанок сказав тато.
Через кілька тижнів Сергійко з батьками відпустили синичку на волю. Хлопчик пообіцяв їй, що буде допомагати усім тваринам, а вона прилітала до віконечка малого і її підгодовували. Так і зажили з дружбою синички.