ударные и безударные окончания существительных одного склонения в одном падеже пишутся одинаково. у имён существительных 1-го склонения в предложном падеже окончание -и. имена существительные бывают трёх склонений.
Геологія — відносно молода наука, хоча люди добували корисні копалини з надр Землі ще до нашої ери. Вивченням будови й розвитку Землі як планети займаються вчені-геологи. Проте, незважаючи на досягнення сучасної науки та техніки, надра Землі залишаються майже не доступними для людини й тому таємничими.
Прямі методи:
будівництво шахт і буріння свердловин (сучасні технології буріння дають змогу проникнути не глибше 12 км 262 м);
дослідження продуктів виверження вулканів (дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі).
Непрямі методи ґрунтуються на поширені хвиль та математичних обчисленнях.
Сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус) метод у вивченні внутрішньої будови Землі заснований на факті зміни швидкості поширення хвиль, що утворюються під час вибуху; дає змогу вивчати глибинну будову не тільки земної кори, а й більш глибоких шарів Землі; вперше застосував академік Петербурзької академії наук Борис Голіцин (1862-1916).
Геологія — відносно молода наука, хоча люди добували корисні копалини з надр Землі ще до нашої ери. Вивченням будови й розвитку Землі як планети займаються вчені-геологи. Проте, незважаючи на досягнення сучасної науки та техніки, надра Землі залишаються майже не доступними для людини й тому таємничими.
Прямі методи:
будівництво шахт і буріння свердловин (сучасні технології буріння дають змогу проникнути не глибше 12 км 262 м);
дослідження продуктів виверження вулканів (дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі).
Непрямі методи ґрунтуються на поширені хвиль та математичних обчисленнях.
Сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус) метод у вивченні внутрішньої будови Землі заснований на факті зміни швидкості поширення хвиль, що утворюються під час вибуху; дає змогу вивчати глибинну будову не тільки земної кори, а й більш глибоких шарів Землі; вперше застосував академік Петербурзької академії наук Борис Голіцин (1862-1916).
Прямі методи:
будівництво шахт і буріння свердловин (сучасні технології буріння дають змогу проникнути не глибше 12 км 262 м);
дослідження продуктів виверження вулканів (дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі).
Непрямі методи ґрунтуються на поширені хвиль та математичних обчисленнях.
Сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус) метод у вивченні внутрішньої будови Землі заснований на факті зміни швидкості поширення хвиль, що утворюються під час вибуху; дає змогу вивчати глибинну будову не тільки земної кори, а й більш глибоких шарів Землі; вперше застосував академік Петербурзької академії наук Борис Голіцин (1862-1916).