1) боротьба з Немейським левом, якого герой задушив.
2) знищення Лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли вважалася смертельною.
3) полювання на Еріманфського вепра, який спустошав Аркадію.
4) лови Керинейської лані із золотими рогами й мідними ногами.
5) знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби і пір’я, що правило їм за стріли.
6) здобуття для доньки Еврисфея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти.
7) очищення Авгієвих стаєнь протягом одного дня.
8) подолання Критського бика, що вивергав полум’я (цього бика Посейдон подарував Міносові).
9) перемога над царем Діомедом, який кидав чужоземців на поталу своїм кобилам-людожеркам.
10) викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам’ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту).
11) викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо.
12) останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера. Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав стоголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв’язаного на світ і, показавши Еврисфею, відніс назад.
