ответ:
vii - xviii вв. - эпоха активного становления буржуазных отношений, абсолютистских государств и утверждения рационализма на западе. распространение мануфактур и вовлечение ремесленников и сельскохозяйственных производителей в интенсивный товарообмен свидетельствовало о прочности буржуазных элементов в . государства континентальной европы обрели формы абсолютной монархии. буржуазная революция 1640 - 1649 гг. в стала ярчайшим примером непримиримых социальных антагонизмов.
начало нового времени (xvii в.) ознаменовалось распространением в теоретическом разуме представлений об активном субъекте, вырвавшемся из средневековых пут и способном, развив себя, прожить ему одному свойственную жизнь. интеллектуальная жизнь запада стала определяться выдвинутым френсис бэконом (1561 - 1626) лозунгом «знание - сила». понимание мудрости окончательно слилось со знанием. «мудрость - это совершенное знание принципов всех наук и искусств», - утверждал г. лейбниц (1646 - 1716).
таким образом, несмотря на утверждавшийся веками взгляд на мир как нечто непознаваемое и не научному объяснению и человека как на законченное и неизменяемое существо, наделенное пороками от рождения, в обществе начинают высказываться сомнения относительно этих постулатов.
постепенно пробиваются ростки научного знания, а в педагогике развиваются новые идеи о сущности, назначении человека, о воздействии на него путем воспитания. в этот период новая педагогическая мысль стремилась базировать свои выводы на данных экспериментальных исследований. все более очевидной становилась роль естественнонаучного, светского образования.
xvii столетие, подготовленное всем предшествующим развитием европы, стало поворотным в западной цивилизации и эволюции присущих ей, педагогических традиций. особенность динамики развития и характер их содержания, отражали коренные сдвиги в материальной и духовной жизни всего западноевропейского общества.
новое время в -педагогическом развитии открывается удивительным феноменом: рождением педагогической системы, необычайно смелой по замыслу, постановке педагогических вопросов и предложенным решениям, отличающейся сложной архитектоникой. этой системой педагогика «отпочковалась» от философии как новая отрасль научного знания с собственным предметом исследования, научной аргументацией, исследовательской проблематикой, собственным «языком» - понятийно-терминологическим аппаратом.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.