Европа |
Россия |
|
Первобытнообщинный строй Первобытное общество появилось порядка 40 тыс. лет назад с появлением человека разумного и образованием родовых общин и существовало до образования первых городов-государств в конце VI тысячелетия до н.э. в Междуречье (Азия). Дописьменный тип культуры. |
Первобытнообщинный строй (40 тыс. до н.э. – конец IV тыс. до н. э.) Нет сведений о существовании славянских племен в этот период. |
|
Древний мир (Конец IV тыс. до н.э. – конец V в. н.э) От возникновения первых городов-государств в Месопотамии до падения Западной Римской империи (476 г). Рабовладельческий строй. Форма правления: восточная деспотия, империя, республика. Появление письменного типа культуры. |
Древний мир. II тыс. до н.э. славянские племена выделяются из индоевропейской языковой семьи и к V в. н.э. начинается расселение славян по Днепру. Первобытнообщинный строй |
|
Средние века V в. н.э. – сер. XVII в. Феодальный строй. Преобладающая форма правления в Европе –монархия (все типы). Религиозный характер культуры. |
Средние века V в. н.э. – IX в. н.э. – разложение первобытнообщинного строя, военная демократия., складывание предпосылок образования государства у восточных славян IX н.э. – XVII в. Феодальный строй. Формы правления: монархия (все типы),боярская республика. Религиозный характер культуры. |
|
Новое время (Сер. XVII – нач. XX в.) Распространение капиталистических отношений отношений. Промышленные революции, формирование индустриальных обществ. Разнообразные формы правления (монархия, ограниченная монархия,республика). Светская культура. |
Новое время (Сер. XVII – нач. XX в.) Господство феодально-крепостнических отношений до сер. XIX века. Зарождение капиталистических отношений, их бурное развитие в промышленности после отмены крепостного права в 1861 г. Промышленный переворот. Сохранение феодальных пережитков. Формы правления: абсолютная монархия, Думская монархия (1906-1917). Зарождение и утверждение светских начал в культуре, раскол культуры на дворянскую и народную в первой четверти XVIII века. |
|
Новейшее время (Нач. XX в – нач. XXI в.) Многообразие путей развития экономики, политики и культуры, формирование информационного общества. |
Новейшее время (Нач. XX в – нач. XXI в ) Попытка построения социалистического общества, оформление советской республики. Господство «социалистической культуры». Распад СССР (1991 г.). Возврат к рыночным отношениям, утверждение многопартийности, оформление президентской республики. Распространение западных тенденций в культуре. |
Відповідь:
Na tydzień przed Wielkanocą rozpoczynają się przygotowania do wielkiego święta: gotuje się jajka i maluje pisanki, sadzi się pająki, piecze ciasteczka i ciasta wielkanocne.
W Wielki Czwartek właściciele sprzątają domy, podwórko, stajnie i porody - „aby oczyścić ziemię z mrozu, zimy, śmierci i wszelkiego zła”. Każdy pierze, kąpie i pierze ubrania.
Ciasta wielkanocne wypiekane są w Wielki Piątek. Zjedz je przed Wielkanocą.
Pisanki są malowane w sobotę. Pisanka - symbol wiosennego odrodzenia natury, radości, przebaczenia i życzeń wielkanocnych. Ludzie mówią: „Będzie miłość na świecie, dopóki ludzie będą pisać pisanki”. Każde jajko wielkanocne to mały świat, więc przedstawia niebo z gwiazdami, słońce, drzewo życia.
W niedzielę wszyscy chodzą do kościoła na nabożeństwo, świętują Wielkanoc, jajka. Gratulacje i chrzest.
W drugi dzień Wielkanocy ludzie odwiedzają się nawzajem, chrzczą i wymieniają się pisankami. Ten dzień nazywa się „przeciąganiem”.
Trzeciego dnia Wielkanocy ludzie zbierają się razem i bawią - „obchodzą święta”.
Пояснення:
вот перевод:
За тиждень до Великодня починається підготовка до великого свята: відварюють яйця та фарбують писанки, висаджують рослини павутини, печуть печиво та паски.
У Великий четвер господарі прибирають будинки, двір, стайні та народження - «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті та усякого зла». Всі вмиваються, купаються і миють одяг.
Паски випікають у Страсну п’ятницю. Їжте їх перед Великоднем.
Писанки фарбують у суботу. Писанка - символ весняного відродження природи, радості, прощення та великодніх побажань. Люди кажуть: «У світі буде любов, поки люди пишуть писанки». Кожна писанка - це маленький світ, тому вони представляють небо з зірками, сонце, дерево життя.
У неділю всі ходять до церкви на службу, святкують Великдень, яйця. Вітаємо і хрестимось.
На другий день Великодня люди відвідують одне одного, хрестять і обмінюються писанками. Цей день називається «перетягуванням».
На третій день Великодня люди збираються разом і веселяться - «святкують свята».
Мое общение со старшими
Со старшими я общаюсь вежливо.Особенно я вежлив(а) с пожилыми людьми.Потому что они намного старше меня,имеют жизненный опыт.Манера твоего общения со старшими показывает твое воспитание.Также я вежливо общаюсь с учителями,задавая им какой-либо вопрос.Надеюсь что и вы будите вежливы при общении со старшими!