Японці ще з давніх часів вважали, що все навколо населене духами-камі, божествами, які є покровителями гір, річок тощо. З часом, коли шінто почали використовувати в політичних цілях (а саме – для утвердження влади імператора як божественної), почали активно поклонятися також новому виду божеств, родовим камі (уджіґамі).
Але не менш важливою є також віра в існування йокай, нижчих духів, які жили в тому ж світі, що і люди, тоді як камі жили у “вищому” світі, іноді спускаючись до людей.
Як йокай, так і камі в японському фольклорі часто контактують з людьми, деколи допомагаючи, деколи – караючи їх за неправильну поведінку. І саме це спонукало людей ставитись до природи з великою повагою, адже вони вірили, що якщо ти йдеш через гори, де живе карасу-тенґу, то зірви хоч травинку, і тебе жорстоко покарають.
Объяснение:
ответ к заданию по русскому языку
