Одного разу мені довелася можливість побувати в...космосі! У справжнісінькому. Я приїхала на космічну станцію, де мене досить довго тренували дорослі люди. Я успішно проходила всі тренування, каталася в центрифугах, немов на атракціонах в лунопарку. Надалі мене нарешті допустили до польоту на ракеті!
Мене нарядили в костюм космонавта і посадили на моє місце в ракеті. Спочатку було страшно, вона різко піднялася з землі і вирушила в нікуди на шаленій швидкості, зі страху я закричала, але мене все ранво ніхто не чув. Незабаром ракета почала летіти повільніше і я зрозуміла - я в космосі. Я почула команду бази, що я можу відстебнуться і побродити по ракеті. Я відстебнулася і спробувала на смак спеціальну їжу з тюбиків. Всі предмети не підкорялися тяжінню землі, навіть я не могла щільно стояти на ногах. І незабаром я отримала дозвіл надіти скафандр повністю і вийти у відкритий космос.
Я відкрила двері ракети і опинилася в бездонному темному просторі, в якому було неможливо багато кольорів і відтінків. Фіолетовий, синій, чорний. Зірки здавалися шалено близькі і величезні. Тут було холодно, і повітря для мене вже практично не залишилось. Я повернулася в ракету, захоплюючись тільки що побаченим.
Потім...продзвенів будильник, я прокинулася і зібралася в школу. Але я впевнена, що літала я по справжньому, тому що на языыке я досі відчуваю присмак бридкої їжі з тюбиків, а мої очі ніколи не забудуть тієї космічної краси"
Жанна д`Арк родилась, возможно, 6 января 1412 г. в деревне Домреми на реке Мёзе, в северо-восточной Франции. Она была наделена острым умом и способностью убеждения, обладала здравым смыслом, но книжного образования не получила.
Призвание Жанны Д Арк 1424 год – Жанна впервые слышит «голоса». Архангел Михаил, святые Екатерина и Маргарита призывают ее спасти Францию. Откровения продолжаются несколько лет, и девушка постепенно убеждает себя в том, что именно она должна помочь дофину изгнать англичан и утвердиться на троне. Апрель 1429 года – во главе войска Жанна приходит к Орлеану. Город уже семь месяцев в осаде, и в нем ходят упорные слухи, что скоро явится спасительница в образе девственницы. 8 мая 1429 года – Орлеан отвоеван у англичан, и это становится событием, определившим исход Столетней войны. Французы уверовали в избранность Жанны д`Арк. Она получает прозвище Орлеанская Дева.
Предательство Жанна до последнего момента верила в свое спасение. Французы так и не предприняли ничего для освобождения Девы. Ее обвинили в колдовстве и ереси. Жанна защищалась с редким мужеством и находчивостью.
Приговор Сначала она была осуждена на пожизненное заключение. 24 мая 1431 г., когда Жанну уже осудили, привели на эшафот, поставили над беснующейся толпой, и она воочию увидела смерть, она осознала, что спасения не будет. Однако англичанам требовалась смерть Жанны, а не ее заключение.
Казнь 30 мая 1431 г. Жанну повезли на казнь, на площадь Старого рынка в Руане. Посреди эшафота стоял столб с доской, где было написано: «Жанна, называющая себя Девой, вероотступница, ведьма, окаянная богохульница, кровопийца, прислужница сатаны, раскольница и еретичка»
История Жанны – это пример безграничной любви к своему Отечеству, ради которого, даже в юном возрасте можно совершить самоотверженный поступок – подвиг. Именно такие страницы в истории заставляют нас задуматься, что для нас значит Родина и на что мы готовы ради неё.
Одного разу мені довелася можливість побувати в...космосі! У справжнісінькому. Я приїхала на космічну станцію, де мене досить довго тренували дорослі люди. Я успішно проходила всі тренування, каталася в центрифугах, немов на атракціонах в лунопарку. Надалі мене нарешті допустили до польоту на ракеті!
Мене нарядили в костюм космонавта і посадили на моє місце в ракеті. Спочатку було страшно, вона різко піднялася з землі і вирушила в нікуди на шаленій швидкості, зі страху я закричала, але мене все ранво ніхто не чув. Незабаром ракета почала летіти повільніше і я зрозуміла - я в космосі. Я почула команду бази, що я можу відстебнуться і побродити по ракеті. Я відстебнулася і спробувала на смак спеціальну їжу з тюбиків. Всі предмети не підкорялися тяжінню землі, навіть я не могла щільно стояти на ногах. І незабаром я отримала дозвіл надіти скафандр повністю і вийти у відкритий космос.
Я відкрила двері ракети і опинилася в бездонному темному просторі, в якому було неможливо багато кольорів і відтінків. Фіолетовий, синій, чорний. Зірки здавалися шалено близькі і величезні. Тут було холодно, і повітря для мене вже практично не залишилось. Я повернулася в ракету, захоплюючись тільки що побаченим.
Потім...продзвенів будильник, я прокинулася і зібралася в школу. Але я впевнена, що літала я по справжньому, тому що на языыке я досі відчуваю присмак бридкої їжі з тюбиків, а мої очі ніколи не забудуть тієї космічної краси"