Бактерии без растении и животных сами обходиться не могут. Они получают энергию за счет разложения органического вещества, которое сами производить не могут.
Первобытные люди жили небольшими группами, которые были связаны родственными отношениями. Пищу добывали собирательством и охотой. Орудия труда были примитивными: палка-копалка, каменный топор, скребок, верёвка. Оружие: каменный топор, копьё с наконечником из кости или камня. Внешний вид: грязные, с гнилыми зубами, в шрамах. Одеты были в шкуры животных или набедренные повязки растительного происхождения. Постоянно конфликтовали с другими группами людей за пищу и воду. Набеги и грабёж давали возможность захватить орудия труда и женщин. По этой причине племена продолжали существовать. Селились в пещерах или строили примитивное жильё из доступных материалов. Панически боялись природных явлений потому, что не могли их объяснить. Жизнь была очень краткой потому, что люди охотились на зверей, а звери охотились на людей. Многие умирали от болезней. Часто погибали по причине военных действий против других племён. Рождаемость должна была быть высокой для поддержания племени. Полное отсутствие науки и образования.
Філософ П'єр Гассенді (1592-1655) у книжці в 1647 писав, що «всі речовини у світі складаються з неподільних частинок – атомів, …відрізняються один від одного формою, величиною і вагою,..можуть бути кутасті, кулеподібні, с атоми із загостреннями, є й гладенькі...», у тілах різні атоми об'єднуються у групи, які назвав молекулами (дослівно перекладається з латинської мови як «маленька маса», молекули відрізняються одна від одної кількістю атомів, з яких вони складаються, і «сортом» цих атомів».
Далі атомістичне вчення розвивали англійські фізики Роберт Бойль (1627-1691) та Ісаак Ньютон (вважав, що всі тіла складаються з «міцних, непроникних, рухомих частинок, які мають масу»); російський учений Михайло Ломоносов (1711 – 1765 ) (за допомогою вчення про атоми давав пояснення різних властивостей і перетворень речовини); у 1803 р. англійський фізик і хімік Джон Дальтон (1766-1844) дійшов висновку, що хімічні реакції пояснювалися анатомічною будовою. Італійський фізик Амадео Авогадро (1776-1856) у 1811 р. ввів у науку поняття про молекулу як найменшу частинку речовини (здатна до самостійного існування і яку не можна поділити за допомогою хімічних засобів). А в 1860 р. у німецькому місті Карлсруе на Першому міжнародному з'їзді хіміків було прийнято визначення атома як найменшої частинки хімічного елемента.
Однак у 1896 р. було встановлено, що атоми... не такі вже й неподільні. Французький фізик Анрі Беккерель (1852-1908) відкрив явище, у процесі якого з'ясувалося, що атоми можуть самовільно розпадатися на частинки, що мають значно менші розміри.
