Жанры выделяются на основе изображаемого. Например, батальный жанр -- изображение войны, портрет -- изображение человека, пейзаж -- изображение природы и т. д. Я думаю, что разница между изображаемым и содержанием картины заключается в том, что содержание -- это смысл и чувства, которые хотел донести до нас художник. То, что изображено, может иметь какой-то подтекст, а может и не иметь, в отличии от содержания картины, которое почти всегда в себе что-то несёт. Т. е. я могу нарисовать пейзаж, не задумываясь о глубине и передачи смысла, это будет ничего не содержащая в себе картина. Но если я вложу в нее эмоции и мысли, то работа уже не будет нести обыденный смысл, и у нее будет содержание.
Надеюсь, что я смогла
Порадившись у загальному колі, спробуйте скласти перелік усього, що люблять учні вашого класу. Вас, напевно, здивує, як багато людей, речей, явищ ми здатні любити. Зрозуміло, що в усіх наведених вами випадках вживання дієслова «любити» йдеться про різні почуття.
Про природу любові не одне століття сперечаються мислителі та митці. В одному вони дійшли згоди: здатність любити - виняткова властивість людини, завдяки якій ми цінуємо життя. Озирніться навколо себе. Вас оточує безліч предметів. Ви байдужі до них. Та варто вам натрапити поглядом на улюблену книжку або дрібничку, подаровану торік братом, квітку, яку виростили самі, чи улюблений шарф, що сплела вам на день народження бабуся, - і речі перестають бути просто речами. Пробуджуючи наші почуття й думки, вони й самі ніби оживають. І що досконалішим є об'єкт нашої любові, то загадковішою стає суть цього почуття. Людині зазвичай легко розповісти, чому вона любить ту або ту річ, музичний або літературний твір. Проте ми розгублюємося, відчуваючи брак слів, коли йдеться про рідний край, друзів, рідних. Учені-психологи, дослідники внутрішнього світу людини, встановили, що любов є вільним, таємничим, невимушеним і непередбачуваним почуттям. Досі не відомі випадки, щоб хтось відчув любов, зваживши на пораду або виконуючи наказ.
Утім кожен точно знає, що ті, кого ми любимо, або те, що ми любимо, є для нас найважливішим у житті. Так любов будує навколо людини її неповторний світ. Український філософ Григорій Сковорода визначав цю особливість любові словами: «Хіба не любов усе єднає, будує, творить подібно до того, як ворожість руйнує?».