Лисичка живе в лісі ,в неї руда мьяка шубка ,мордочка витянута ,вуха гострі ,оченята роскосі ,да і за зарактером хитруня , прудка і обережна ,хвіст пухнастий . От одного дня лисичка пішла на полювання ,аж раптом бачить сидить старій чоловік ,чого це він раптом забрів у ліс ,но згодом здогадалася : Він прийшов вполювати дику качку ! Зраділа лисичка ,що сьогодні вона вуде сита ,підкралася ,тай визирае в кущів ,а чоловік помітив хитруню ,тай притих ,чекатиме шо буде далі ,от раптом вийшли дикі качки як завжди зграею ,чоловік притих ,приготував ружо ) та як вистрилить тай поцілив в одну ,от підбігла до неї лисичка ,тай потягла до себе в норку ,поки чоловік схаминувся їх все слід простив ,а лисичка зїла качку ,та й лягла собі відпочивати .
Из Балтийского моря, где торговали варяги, корабли попадали в Неву, оттуда – в Ладожское озеро, из него – в реку Волхов, по которой доходили до озера Ильмень, а из него плыли по Ловати. Из Ловати в Днепр корабли приходилось перетаскивать волоком, а потом по Днепру они доплывали до Чёрного моря, пересекая которое, попадали в Константинополь (к грекам).
Таким образом, путь начинался у варягов, на побережье Балтийского моря затрагивал земли финно-угорских племён, в основном шёл по землям славян и заканчивался у греков (византийцев). Для того, чтобы его пройти нужны были корабли (ладьи) достаточно большие, чтобы перевозить товар, но и достаточно лёгкие, чтобы плыть по мелководью и чтобы их можно было перетаскивать посуху. А также требовались люди, которые могли как перетаскивать корабли волоком, так и грести.
