Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний іб художнього узагальнення.
У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася «правдивість» — у розумінні «вірності дійсності», яку відображає митець. У зв'язку з цим варто зазначити, що справжнє мистецтво завжди є правдивим, адже незмінно прагне відображати істини й цінності людського буття, які, однак, не залишаються незмінними. Той чи інший художній напрям стає домінуючим і «правдивим» за певної доби саме тому, що виявляється здатним дати найпереконливіші відповіді на її виклики, найповніше виразити «істини буття», як вони мисляться й переживаються сучасниками.
Утім, за реалізмом невипадково закріпилася його назва: він тісно пов'язаний з настановою реалістичного (тобто заснованого на досвіді) сприйняття й витлумачення дійсності.
Объяснение:
Экосистема пресного водоема. Наиболее благоприятные условия дл я жизнедеятельности организмов создаются в прибрежной зоне. Вода здесь до самого дна прогревается солнечными лучами и насыщена кислородом. Вблизи берега развиваются многочисленны е высшие растения (камыш, рогоз, водяной хвощ) и водоросли. В жаркое время у поверхности обра зуется тина — это тоже водоросли. На поверхности плавают лист ья и цветки белой кувшинки и желтой кубышки, мелкие пластинки ряски полностью затягивают поверхность некоторых прудов. В тихих заводях скользят по поверхности воды хищные клопы-водомерки и вращаются кругами жуки-вертячки.
В толще воды обитают рыбы и многочисленные насекомые — крупный хищн ый клоп гладыш, водяной скорпион и др. Мхи образуют на дне обширные темно-зеленые скопления. Донный ил населяют плоские черви планарии, весьма распространен кольчатый червь трубочник и пиявки.
Несмотря н а внешнюю простоту пресноводного водоема, его трофическая структур а (система пищевых отношен ий) достаточно сложна1) в смешанном лесу наблюдается большее разнообразие видов, цепи питания разветвлённые, круговорот веществ протекает полнее;
2) для смешанного леса характерна более высокая эффективность использования ресурсов;
3) следовательно, биогеоценоз смешанного леса более устойчив и стабилен.'
В зависимости от преобладающих видов растений различают леса|леса хвойные(сосновые, еловые), лиственные(широколиственные – дубравы, узколиственные – березняки), смешанные леса|леса(из хвойных и лиственных пород)
Видовое разнообразие пресного водоемавключает множество пресноводных рыб, разнообразные одноклеточные организмы, водоросли, разнообразных моллюсков, ракообразных, насекомых. Видовой составможет существенно варьироваться в зависимости от водоема
Объяснение: