Фактор |
Механизм влияния на мировое хозяйство |
Примеры |
Природно-ресурсный |
На размещение туризм влияют природно-реакционные ресурсы |
Металлургия, химия |
Трудовых ресурсов |
Размещение хозяйств мног. произ. явл. трудоёмкие |
Химические волокна, красители |
Наукоёмкости |
Относится к новейшим отраслям |
Водственные технологии |
Экологический |
Приобрел. особ. нельзя нарастить производ. из-за ухудшения |
Энергетика, химическая промышленность |
Транспортный |
Транспортных связей всего было неотъемлемой усл. разв. |
Важно для всех |
ответ:Материальное производство является основой существования и развития человеческого общества.
Оно создает и преобразует экономический продукт в его материально-вещественной форме, а также вещественное богатство. В рамках материального производства существует своя инфраструктура. Инфраструктура - совокупность видов хозяйств, обеспечивающих общие условия производства и жизнедеятельности людей. Производственная инфраструктура непосредственно обслуживает материальное производство.
Оно включает отрасли по производству материальных благ и услуг:
· промышленность;
· сельское хозяйство;
· строительство;
· коммунальное хозяйство;
· бытовое обслуживание.
Промышленность включает в себя множество отраслей. Это и производство кроссовок на филиппинской фабрике, и поликремниевые гиганты в Тайване, и европейские авиационные предприятия, и нефтедобывающая отрасль. Чтобы понять, насколько развита в той или иной стране индустрия, нужно знать не только долю промышленного производства в ВВП, но и то, что же государство поставляет на экспорт: лекарства, упакованное печенье или газ. О том, какие страны и в каком объеме производят промышленные товары, цифры говорят сами за себя.
Современное общественное производство включает в себя не только материальное производство, но также и нематериальную сферу - производство нематериальных благ и услуг (новые научные открытия, технические изобретения, народное образование, культура, искусство, здравоохранение, бытовое обслуживание, управление, финансирование и кредитование, спорт и др.). Развитие нематериального производства и сферы услуг в решающей степени зависит от производства материальных благ - его технической оснащённости и величины выработки.
Нематериальное производство создает духовные, нравственные и иные ценности. Оно тоже имеет инфраструктуру, называемую непроизводственной (социальной), которая опосредованно связана с процессом производства (подготовка кадров, школьное и высшее образование и т.п.). Нематериальное производство включает в себя все социальные сферы общества:
· образование;
· искусство;
· здравоохранение;
· сфера общественно-политических отношений.
Это два взаимосвязанных вида производства, когда одно без другого не может существовать. Соотношение между ними предполагает гармоничное развитие общества.
Всякое производство имеет и свои особенные формы. Среди исследователей нет единства воззрений по этой проблеме. Все зависит от того, какие классификационные признаки принимаются за основу при определении социальных форм производства. Если за основу классификации принять этапы и уровень развития производительных сил, то на основе такого критерия выделяются:
· доиндустриальное производство, где преобладает сельское хозяйство и ручной труд;
· индустриальное производство, где преобладает крупное механизированное промышленное производство;
· постиндустриальное производство, где преобладает сфера услуг, наука, образование, информатика и т.д.
Цель производства постиндустриального общества заключена в обеспечении экономического роста, обеспечении занятости, стабилизации уровня цен, справедливом распределении доходов, экономическом обеспечении малоимущих слоев населения и т.д.
Производство, имея свои особенности, еще имеет определенную структуру.
Для успешного ведения производства необходимо рационально построить производственный процесс в пространстве, т.е. определить исходя из особенностей производства наиболее эффективную структуру предприятия.
Объяснение:
Мета: ознайомити учнів із дитинством видатного українського поета, умовами його життя, ро-звитком таланту; розкрити значення мрії, наполегливості в досягненні мети
Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість письменника, розуміють значення того, що зробив поет для свого народу, відчувають пошану до великого україн-ця.
Теорія літератури: біографічний твір.
Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілю-страції до твору, виставка ілюстрацій «Життєвий шлях Т. Шевченка»
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
І. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
Розповідь про одного з героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» (або від імені якогось героя).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
У кожного народу є свої герої, які стають його провидцями, оборонцями, ватажками в бо-ротьбі за краще життя. В українців це Тарас Григорович Шевченко, той, хто заявив світу про свою батьківщину — Україну, гідно її представив як країну з високою духовною культурою, волелюбними традиціями. Про Великого Кобзаря й піде мова на сьогоднішньому уроці.
IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Бесіда.
— Що вам відомо про Т. Шевченка?
— Які твори цього поета ви вивчали?
2. Розповідь учителя.
План розповіді вчителя
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета.
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто.
3) «Кобзар» Т. Шевченка.
4) Поет у неволі.
5) Останні роки життя поета.
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета.
У селі Моринці, що на Черкащині, у хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної тем-ної ночі блиснув на все село один вогник — це народилася дитина. Для пана — нова кріпацька душа, а для України — великий поет, незламний Кобзар. Це сталося 9 березня 1814 року.
Безтурботні дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса,— смерть матері, й те, що мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло.
У 12 років Тараса спіткало нове горе — раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто.
Доля привела сімнадцятирічного Тараса до Петербурга, на той час — столиці Російської імперії, до міста, де сталися важливі події в його нелегкому житті, де він став художником і, завдяки відомим діячам живопису й літератури того часу,— вільною людиною (1838).
3) «Кобзар» Т. Шевченка.
Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України,— вихід у світ книги віршів «Кобзар» 1840 року.
4) Поет у неволі.
За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали — 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря — йому забороня-лося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати, письменник творив, ховаючи малюнки й вірші в «захалявні книжечки».
5) Останні роки життя поета.
Через 10 років поета звільнили, він повернувся в Петербург, 1859 року ще раз, втретє і во-станнє відвідав Україну. Поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хво-рим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати низку підручників.
Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Але в травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну.
4. Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах».
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це ле-генда…