другое хз
Объяснение:
Основу ее составила городская община (лат. civitas) Рима, постепенно распространившая свою власть, а затем и свое право на все Средиземноморье. Будучи изначально небольшим полисом, Рим к сер. III в. до Р. Х. подчинил Италию, к сер. II в. до Р. Х. превратился в мощную средиземноморскую державу, а ко времени Рождества Христова стал огромной империей, вобравшей политическое и культурное наследие мн. древних цивилизаций Средиземноморья.
История
Д. Р. подразделяется на 6 периодов: царство (VIII-VI вв. до Р. Х.); ранняя республика (кон. VI-III в. до Р. Х.); поздняя республика (II-I вв. до Р. Х.); ранняя империя, или принципат (кон. I в. до Р. Х.- II в. по Р. Х.); кризис III в. по Р. Х., приведший к временному распаду империи; поздняя империя, или доминат (кон. III-V в. по Р. Х.).
Ляльковий дім
Нора - дружина адвоката Хельмера, має все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто не здогадується, чим викликане таке рішення. На додачу ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і пустотливістю Нори, цієї «білочки», «співунки-пташечки», ховаються величезне напруження сил і здатність на безоглядну самопожертву.
Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. Нора перенесла страшні душевні муки в очікуванні тієї фатальної хвилини, коли її таємниця буде викрита. І ось настає момент зізнання, момент випробування двох перед обличчям лиха. Але вбивчий егоїзм чоловіка проявляється у всій своїй повноті. Хельмер не витримує випробування. Короткого часу небезпеки вистачило, щоб він скинув з себе маску безмежно люблячого чоловіка і виявив своє справжнє обличчя. До прочитання рокового письма Хельмер виголошує на адресу дружини пристрасне зізнання у любові і відданості. Дізнавшись про провину Нори, чоловік в повному сум’ятті бурмоче зовсім протилежне: виявляється, у Нори «ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочин». Але навряд небезпека відступає, як Хельмер, який недавно обсипав дружину образами, називав її «лицеміркою, брехухою, злочинницею», знову перетворюється на доброго і дбайливого «порадника і керівника».
Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім», цю «велику дитячу гру». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей
